Ніжин

Шляхами навколо Ніжина вражає не побита російська техніка. Величні потужні залізяки, назавжди полишені своїми екіпажами, безпорадно стоять на узбіччях та біля боліт. Не дуже вражають навіть вщент зруйновані села обабіч траси та вивалені двори, де орки ховали свою техніку. Це вже звичне, зрозуміле, традиційне, скрєпне. Насправді, вражає запах. Такий само, що йшов із підвалів Ірпеня та Бучі. Всю дорогу, що ти їдеш уздовж цього параду іржі та відірваних запчастин, ти відчуваєш сморід з кюветів. Важко зібрати повністю “пазл”, якщо в танку бахнув боєкомплект. Якась “деталька” хороброго російського солдата кудись та закотиться за таких умов. Незрозуміло, на що вони взагалі сподівалися.