Уряд національної єдності
Нинішня модель управління Україною доведено неефективна. Зміни стають фактором Перемоги.
Читати далі
державне управління
Чому так живемо?
5-10 років при владі достатньо для побудови фундаменту і механізмів якісних окремих змін. І, коли надходить новий політичний цикл, і нова влада формує власні національні цілі, закладених ресурсів та інститутів вистачить, щоб підтримувати заданий попередниками темп на старих напрямках і братися за нові. Ресурсів будь-якої держави недостатньо, щоб змінити одразу все. Коли ж до влади приходять популісти і аферисти, цей ланцюг послідовних позитивних змін обривається і доводиться розпочинати все спочатку.
Читати далі
Хто насмілиться бути проти Міністерства хліба чи щастя?
Виходячи з наміру Володимира Олександровича під час своєї підсумкової прес-конференції за два роки бездіяльності дати старт президентським перегонам, пропоную повернутися до ідеї створення міністерств за важливими для президента напрямками. Окремо слід ввести посаду віце-прем’єр-міністра-хранителя рейтингу і популярності, а також прем’єр-міністра по боротьбі зі схемами і потоками. Результату від цього буде традиційно нуль, зате мінімум рік паузи і подальшого бардаку гарантовано. Кожен день безладу для усіх генерує 1-3 млрд грн тіньових «доходів» для декількох утаємничених осіб. А там можна і на другий термін переобратися. Або перший отримати.
Читати далі
Він вже підіймається сходами до власної гільйотини
Зеленський обрав стиль фаворитизму, коли повністю передав управління країною спершу одному, а потім іншому улюбленцю. Його залученість в процеси обмежується мікроменеджментом подій, які мають вторинне значення. На жаль, пріоритети визначити вчасно він не зміг, а тепер йому цього вже ніхто не дасть зробити. При такому добровільному самоусуненні від керівництва державою на перших етапах головної болі суттєво менше. Але потім, за короткий період часу, неодмінно настає криза. Глибини якої він оцінити не спроможний, бо не був залучений з самого початку.
Читати далі
Що найбільше вбивали в українському суспільстві всі останні 30 років?
Найбільше від знецінення чиннику “професіоналізм і компетентність” постраждала вся сфера державного управління, де цінність цього чиннику і цих якостей управлінця фактично знівельована до нуля. А замість них на вершину у список здібностей управлінця винесли здібності “рішати”, відбирати і ділитися. Навіть в час великої небезпеки, коли доля країни критично залежить від професіоналізму/компетентності чиновників – нарід в більшості випадків вибирає – і буде вибирати – відвертих нікчем, горлопанів і аферистів.
Читати далі