Чому так живемо?

Володимир Омелян

Кожен лідер чи партія, які приходять до влади, визначають власні пріоритети розвитку країни. Переважно ці цілі формуються на базі гострих потреб громадян, як відповідь на існуючі виклики. Рідше, якщо у влади є ще й бачення і вони здатні прогнозувати – штучно формуються потреби громадян і, коли настає публічне розуміння проблеми, у влади вже готове її рішення. Переважно такі пріоритети мають широкий характер, які стосуються кожного або більшості: інфраструктура, освіта, медицина, інвестиції, робочі місця, пенсійне забезпечення, культура, ідеологія і т.д.

5-10 років при владі достатньо для побудови фундаменту і механізмів якісних окремих змін. І, коли надходить новий політичний цикл, і нова влада формує власні національні цілі, закладених ресурсів та інститутів вистачить, щоб підтримувати заданий попередниками темп на старих напрямках і братися за нові.

Ресурсів будь-якої держави недостатньо, щоб змінити одразу все. Проте, якщо присутня стратегія і бачення, то через покоління «раптом» якісне сполучення поєднує сучасні міста, де комфортно жити і працювати, отримувати якісну освіту, кваліфіковану медичну допомогу. А подорожувати власною державою стає цікаво і зручно.

Коли ж до влади приходять популісти і аферисти, цей ланцюг послідовних позитивних змін обривається і доводиться розпочинати все спочатку. Більше того, втрачається дорогоцінний час, і, замість вирішувати проблеми ХХІІ століття, нам доводиться розпочинати з бази ХХ. З усіма відповідними наслідками деградації публічних інститутів і сервісів.

Тому так і живемо…

 

Колаж © ZeFackTy

Усі відео