У реваншистів часу замало

Закриваючи тему Портнова.

Те, що вчора сталося біля Університету Шевченка, – це було добре. Це було правильно. І так надалі й повинно відбуватися.

Поки що діяльність Зеленського я оцінюю не як діяльність Президента, а більше як реаліти-шоу на тему “Я в ролі Президента”. Ну там журналістів по кабінету поводити, по фонтанах побігати, спробувати в ролі Президента на заходах виступити, дозволити ходити в АП в шортах, а в школи – без шкільної форми. Поки що народу цього вистачає. Управлінням країни в цей час займаються зовсім інші люди, конклави, олігархічні союзи.

І серед них є сили, які хочуть реваншу. Ці роки вони сиділи тихо, домовлялися, намагалися співпрацювати, намагалися демонструвати свою корисність або сиділи за територією України. Але час вже інший, і вони намагаються реалізувати реванш.

Портнов – це лише один з реваншистів, на якому відпрацьовується загальна система. Повернувся. Не торкнули. Почав спільну діяльність разом з Дубинським і іншою мерзотою. Закрили і на це очі. Отримав місце в Університеті. Тут вже не промовчали, встали, знесли. Не сталося б це – прилетів би хтось би ще. Інтегрувався б. Захарченко наприклад, або Саша Стоматолог. Отримав би охорону і ходив би по Києву. Якщо народ це терпить, то чом би і ні?

Реваншисти розуміють, що часу у них мало. Електоральний зліт нинішнього Президента недовговічний. Потрібно встигнути зараз. Тому незграбно поводяться з законами, нахилили Конституційний суд, щоб виграти ще два місяці, а потім як завжди влада в очах народу стане токсичною, і кожен подібний крок викликатиме бурю обурення, і стане вже пізно провокувати народ такими діями. А Третій Майдан якщо буде, то на ньому будуть вже не пляшки з бензином, а щось міцніше.

Загалом, бити по руках реваншистам потрібно. І не сумнівайтеся, за спокійною реакцією Портнова зараз вирує багато люті. І вже прораховують черговий крок. Ну, будемо і до нього готовими.