Програш був закономірним

Тамара Горіха Зерня

Чим більше думаю про кампанію і каденцію Пороха, тим більше переконуюся: програш був закономірним. І не в тому справа, що ПП обрав неправильну стратегію, і не в тому, що наш народ якось по особливому недосвідчений, керований чи вразливий. Я казала тоді і кажу зараз: наші не дурніші за їхніх.

У чому ж справа?

Проти нас використали атомну бомбу. Ми вийшли з луками та самострілами, а нам на голови скинули бомбу.



Інструменти демократії більше не працюють. Старі добрі перевірені часом інструменти: змагальність, захист репутації, роль медіа як «вартових демократії», контроль виборчих фондів, звіти про виконану роботу і так далі.
З’явилася нова технологія, яка зламує вибори, як спинки варених раків, тільки сік на всі сторони бризкає – таргетна реклама + соціальні медіа.

Вони діють однаково, по новій, але вже обкатаній схемі, і отримують однаковий результат на різних континентах, у різних країнах, у різних народів. «Уельс годує ЄС». «Техас годує Мексику». «Донбас годує Україну» – один і той самий посил. Ти не можеш нагодувати себе, але ти, виявляється, годуєш всю Галактику. Вони беруться нізвідки, ці думки, але навічно вкорінюються у твої голові. І от уже «вони» жирують за «наші» податки. За які ваші? – питаєш. Ти ж у житті ні копійки не заплатив, ти ж на біржі роками сидиш, вас же п’ятеро на бабиній пенсії! «А чого така мала пенсія? Простий народ зубожіє».
А працювати не пробував, простий народ?

І одночасно з гімна і палок ліпиться образ ворога, чим абсурдніше, тим краще. Брити злякалися «76 мільйонів турецьких мігрантів». Американці радикальних ісламських терористів, українці – потенційної мобілізації та перспективи воювати на Сході.

Не секрет, що наші обрали «мир за будь-яку ціну», за умови, що платитимуть не вони. Хоча у цьому контексті «не секрет» – просто фігура мовлення. Бо насправді секрет. Ніхто не знає точно, яка реклама і які обіцянки доходили до конкретних сегментів населення. Як кажуть, «що трапилося у Фейсбуці, залишається на Фейсбуці».

Агітаційна кампанія, проведена з небаченим рівнем цинізму, не залишила після себе матеріальних слідів. Ми не маємо сканів дописів, архівів роликів просто тому, що нам їх не показували, їх бачили тільки окремі цільові аудиторії. Ніхто не може сказати, яким був бюджет, частота показів, що відбувалося у «день тиші». Неможливі відтворити і відстежити стрічки новин, які з’являлися у різних людей.

І що найгірше, це бомба багаторазового використання. Немає сумніву, що ті самі технології будуть задіяні на наступних виборах, на всіх без винятку наступних виборах. Буде відточуватися технічна частина, електорат поділять на менші сегменти, генератор текстів генеруватиме пости з урахуванням індивідуальних особливостей людини, її страхів, надій, всього того, що ми необачно викладаємо у соцмережі.

Поки що держава не має механізму захисту. На Заході вже застерігають, що інституту демократичних виборів настав кінець, що за таких умов провести чесні вибори неможливо.

Розумієте, не в усі ігри можна грати вдвох. Якщо ми візьмемо на озброєння ту саму тактику – брехня, наклепи, залякування, перекручення фактів, створення паралельної реальності – то чим ми відрізняємося від них? З другого боку, якщо будемо грати за старими правилами, отримаємо той самий результат.

Щодо парламентських виборів я бачу тільки один вихід: максимально високі вимоги до кандидатів. Наш мудрий 40-мільйонний народ має напнутися і вивергнути чотири сотні професійних, адекватних, розумних і порядних кандидатів. По одному на сто тисяч населення, невже це так багато?

І всі ці чотири сотні мають згуртуватися довкола Петра Олексійовича. Що хочете робіть, хоч з собаками шукайте, хоч зі смолоскипами, подивіться під кожним лопухом, але витягніть і запустіть їх у парламент. Бо інакше нам усім торба. «Нам усім» – це не фігура мовлення. І торба теж.


На фото: У СанктПетербурзі зробили з цукерок портрет кандидата в президенти України Володимира Зеленського. Відзначається, що портрет висить в Солодкому Музеї. 18.04.2019.

Поділитися:
Share

Share