Підсумки та парадокси останніх п’яти років

Ну, спробуємо ще раз підсумувати.

5 років “розкрадання армії” перетворюють 5000 голих і босих бійців, яких годують, одягають та лікують волонтери, на 10-ту за силою армію Європи із сучасним озброєнням, спорядженням, гуртожитками та ін.

5 років “мародерства” в “Оборонпромі” дають “Вільху”, “Нептун”, “Квітник”, “Берест” та іншу високотехнологічну зброю.

5 років “страшної корупції забезпечують повний перехід державних закупівель у прозору систему електронних аукціонів, що, в свою чергу, забезпечує економію мільярдів бюджетних гривень, приносить в бюджет дивіденді від компаній на кшталт “Укрнафти”, котрі їх ніколи не сплачували.

5 років “знущання з простого народу” призводить до підвищення мінімальних зарплат (як наслідок, переходу зарплат з тіньових у білі), підвищення пенсій, відпрацювання системи субсидій, зростання майже вчетверо місцевих бюджетів.

5 років “офшорів” Президента знаменуються сплатою лише у 2018 році 2 млрд. грн до бюджету від “Рошен” та 1,2 млрд. грн на потреби АТО.

5 років “розвалу банківської системи Гонтаревою” відгукуються доларом, що підскочив у 2015-му, впав, трохи посмикався і 2 роки сидить собі здебільшого у коридорі 26-28, і, що характерно, не падає разом із російським рублем. (І, до речі, хто коли останній раз чув про “обнальників”?)

5 років “домовленостей з Путіним” та “небажання завершити війну” призводять до багатомільярдних втрат Росії від санкцій, і ще багатомільярдних втрат Газпрому за рішенням арбітражу, позовів по Криму, МН-17 та ін…

Парадокс? Парадокс!
Дисонанс (когнітивний)? Для багатьох – ні!

Тому що 5 років некритичного споживання ворожої пропаганди, нерозпізнавання пропаганди, що її замасковано під “боротьбу з корупцією”, “свободу слова”, “продовження справи Майдана”, роблять з громадянина овоч.