Мені такого балагана не треба

Йшов 2016 рік.
Рік запеклих боїв за Широкине, Авдіївка, Промка, Світлодарка…
Тільки розпочало свою роботу Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України (ГУРСМЗ) по реформуванню армії. Потрібно було негайно підвищувати рівень речового та продовольчого забезпечення. Тому що армія веде бойові дії. Армія в полях. Несе втрати та відбирає по клаптику нашу землю України в російського окупанта.

Першими кроками були зміна форми та покращення харчування. З формою вийшло, а от харчування «буксувало». І всюди каменем стояв МінФін. Завжди не було грошей. На воюючу армію!

Після вчорашнього ефіру Президента і тодішнього міністра фінансів Данилюка почали випливати в пам’яті деякі спогади. А сьогодні я їх уже підкріпив документами, які підняв за 2016 рік.

Тоді ГУРСМЗ отримували постійно негативні листи від МінФіну, що немає грошей на нові сухпайки, нову систему харчування за Каталогом продуктів, на норми заміни кращими продуктами і овоче-фруктовою групою.

Недоцільно. В бюджеті не передбачено коштів. Новий сухпай взагалі в 2 рази дорожчий! А в пояснювальній записці взагалі написано, що «нова система харчування використовує ті ж бюджетні кошти, а у вас набагато більше грошей треба для нової системи!».

Просто для нової системи, яка реально коштує для армії стільки ж, потрібно ще зробити ремонти та закупити нове обладнання. Але коштів нема.

Просто новий сухпай, який на три голови вище і краще старих консервних банок. Тому і дорожчий. Але нема коштів.

Просто для воюючих солдат, які в полях Донбасу захищають Україну від загарбника, не можна зробити норми заміни як для солдат, що вийшли кораблем на навчання в інші країни.
Це ж геніальна ідея! Якщо на інші варіанти покращення харчування не дає Мінфін добро, бо немає грошей, то можливо дозволити використовувати корабельні норми заміни для піхоти.
Але і тут ГУРСМЗ отримали відмову з зауваженнями. Не на часі.

Ці всі випадки відмов були в 2016 році. І є дві найголовніші деталі:
1) Міністр Данилюк ніде не поставив свого підпису. Всюди від імені МінФіну приходили листи з Департаменту фінансів оборони, правоохоронних органів і державної безпеки.
2) Всі описані вище випадки мали продовження. Позитивне. Все вирішено і все працює. Новий сухпай. Нова система харчування за каталогом. Нові норми заміни.

Але є два але.
Це все пройшло аж тільки в 2017 році, з запізненням.
І всі ці зміни стали можливими тільки після втручання Президента, який горою стоїть за армію. Без особистих розмов з Порошенко Данилюк не міг знайти гроші або прийняти рішення на покращення в армії. Просто не міг…

Не міг знайти час розібратись і сприяти розвитку армії. Не зміг знайти кошти, не свої, щоб покращити харчування воїнів. Не зміг. Не на часі.

Але зміг прийти вчора на ефір замість Зеленського. Зміг в очі Президенту говорити про золоті кнопки та прийняття рішення, а сам не зміг нічого суттєвого сказати. Тим паче я вже бачив, як він і його міністерство думали за армію, а тепер його команда хоче думати про Україну.

Мені такого балагана не треба.