Бунт рабів проти вільних людей

Бунт рабів проти власної волі і свободи.
Бунт рабів проти вільних людей.

Те, що зараз твориться в країні, – це результат двох взаємопов’язаних процесів, які паралельно виконуються, як мінімум, 5 останніх років:

1. Безпрецедентно агресивної інформаційної політики кремля і внутрішніх ворогів України проти нового курсу України до цивілізованого світу, до справжньої незалежності, проти досягнень і реформ, проти перемоги Майдану, проти захисту України від агресії російської федерації, проти справжніх патріотів української держави.

2. Безпрецедентної бездіяльності української влади щодо захисту України від інформаційної агресії та ворожої пропаганди ворогів України.

В даному випадку чітко спрацьовує правило: героїзм – це завжди наслідок чужої бездіяльності та безвідповідальності.

Важко зараз сказати, наскільки така бездіяльність була створена спеціально, чи це наслідок халатності відповідальних осіб.

Цілком можливо, що таким чином цивілізований світ хоче визначитися – наскільки в української нації залишилось здорового стержня, ядра, генів і народу, дійсно готового боротися за себе і за свою волю в умовах жорсткої інформаційної агресії та вбивчої пропаганди. По принципу – кинути дитину в холодну воду і дивитися, чи виживе. А якщо не виживе, значить, не варто за ним плакати, виявився не готовим до дорослого життя в суворому світі, де постійно треба боротися за виживання.

А якщо це халатність, то хотілося би почути: як буде в подальшому? Чи вся ця ситуація так і залишиться в тому стані, що є на сьогодні? Чи плануються якісь зміни на інформаційному фронті? По крайній мірі, зі сторони ідеологів зебіленду звучать заяви, що не тільки не зміниться, а наступ ворога буде ще більш активніший і значно агресивніший. І малоросів це доводить до екстазу.

Зараз ще важко сказати, наскільки ситуація погана, чи навпаки обнадійлива, і яка динаміка процесу розвитку української нації в масштабі еволюції цивілізації.

За багато століть свого існування українська нація постійно доводила, що самостійно створити, розвивати і захистити свою державу була по факту неспроможна. А шансами, коли розвалювались імперії, і незалежність сама падала в руки, скористатись не могли. Тому і є у сильних світу цього цілком обґрунтовані очікування, що і на цей раз у нас може не получитись.

Тільки от одні очікують на те, що в нас все-таки може получитись, дехто навіть допомагає нам. Але є росія, яка навпаки все робить, щоб нам довести, що ми не спроможні бути вільними та незалежними, неспроможні самостійно побудувати свою державу, що український народ – нікчеми, і що українці потребують зовнішнього управління, і обов’язково «старшим братом».

Можливо, історики майбутнього назвуть цей період, події сьогоднішніх днів «бунтом рабів».
Тільки цей бунт рабів не за свободу, а бунт рабів проти свободи та волі.
Бунт рабів проти власних визволителів.
Бунт рабів проти тих, хто прагне волі і незалежності.
Бунт рабів і малоросів проти тих, хто готовий боротися за свою країну.
Бунт рабів і манкуртів проти справжніх патріотів України та української нації.

Бунт рабів за те, щоб назавжди залишитися в рабстві.
І не тільки духовному і культурному рабстві, а буквально – в фізичному рабстві чужого народу, чужої країни і власних бандитів.