Час визначитися

Катерина Яресько
Екатерина Яресько

Наша держава перебуває в кризі. Шляхом спеціальної інформаційної операції, використовуючи сучасні маркетингові технології, на найвищу посаду в Україні просувають голограму, яка своїм блиском поки що відвертає увагу народу від тих, хто за нею стоїть.

Процес виборів вийшов за межі політичного, суспільству нав’язують нову модель Президента приблизно як новий гаджет. І якщо в випадку появи на ринку телефону з анонсованими новими функціями, але невідомої фірми, з сумнівними комплектуючими та незрозумілої зборки, нас ніхто не змушує придбати його в перший день продажів, можна дочекатися відгуків, протестувати тощо, то тут ми підходимо до часу Х, коли одночасно всією країною ми мусимо визначити нашу подальшу долю, шлях розвитку.

Політичний процес має проходити за певними правилами, щоб забезпечити вільний, усвідомлений, відповідальний вибір громадян. Команда одного з кандидатів підмінила його суто маркетинговим, втаємниченим, закритим, що робить неможливим демократичний вибір, і тим самим вона свідомо та цілеспрямовано спричинила кризу.



Запущено механізм соціальної епідемії, який базується на емоціях людей. В цій вакханалії не працюють факти, аргументи, логіка. Вплинути на розум одурманених та задурених людей важко. Потрібно теж використовувати емоції, що підвищує і так вкрай високий рівень напруження в суспільстві, ставить під загрозу безпеку нашої держави.

Вважаю, що в цих умовах слід виокремлювати базові речі, привертати увагу людей саме до них. Зокрема для мене таким є зневажливе ставлення до української мови та української культури, яке протягом тривалого часу демонструє артист Зеленський, тому я вважаю його непридатним до виконання президентських обов’язків і можу пробувати донести це до інших.

Ми не знаємо точно, хто за ним стоїть, нам не показують команду в цілому, а якщо покажуть, то скоріш за все це теж буде певна картинка, яка не прояснить ситуацію. Ті фрагменти реальності, які ми змогли побачити за голограмним блиском, просто жахають. Чого, наприклад, вартий його похід на стадіон, який нагадав нам гітлера, “Тріумф волі” та “Кабаре”, потім недолуге використання імені іншого українського політика, безсоромна фальсифікація аналізів у клініці його соратника, який вже на раша-тв обіцяє перезавантаження відносин з росією, і здається кінця-краю цьому не буде.

Ми балансуємо на краю прірви, і в цей час люди, які мають певний соціальний капітал – лідери громадської думки, політики, діячі культури, блогери та інші – просто зобов’язані виступити й спробувати перевести цей бурлеск в межі політичного процесу, тобто допомогти суспільству зробити вільний, усвідомлений та відповідальний вибір. Зобов’язані не за законом, звісно, а тому що соціальна довіра, яку вони мають, накладає соціальну відповідальність.

Спостерігаю, що люди, які й досі займають позицію “над схваткой” або “я тут поруч постою, поки ви там гризетесь між собою”, вже втрачають. Цим людям і далі працювати в українському соціумі, тож їх подальша діяльність дуже сильно залежить від артикульованої зараз позиції.

Час визначитися, пані та панове.

Поділитися:
Share

Share