І почалась пожежа – з сусіднього дому підпал роблять
Великий будинок. Різні мешканці там.
І почалась пожежа – з сусіднього дому підпал роблять.
Одні мешканці вибігли та й давай гасити всім, чим бачать, що під руку попаде, різні мешканці, хтось красівий і чесний аж світиться, хтось не дуже, а хтось навіть дуже некрасівий і нечесний.
Інші мешканці стали збоку і сміються з тих, хто гасить.
Ще інші взяли каміння і давай ним у тих, хто гасять, кидати.
Четверті бігають і там, де погасло, знову підпалюють.
П’яті збоку стоять і кажуть: “Не так гасите, і руки у вас грязні вже, дим смердить, чому такий дим смердючий, це не вірно гасите, і вода у вас не така, пісок не такий”.
Шості кажуть: “Нам не подобаються ті, що гасять наш будинок, і нам не подобаються ті, що його підпалюють, тому нехай все згорить, а ми будемо жити на вулиці!”
І ось горить будинок, і вже потихеньку всі, хто не гасив, починають між собою перемовлятись: “А знаєте, чому він горить? Бо ті, що гасять, винні. Не так вони гасили, треба було по-іншому”.
А той, хто підпалює, до них підходить і так ніжно говорить: “Правильно говорите, друзья, все так и есть. Догорит – отомстите и разделаетесь с ними”.
Далі цей сусід-підпалювач відходить від місця збору шановного товариства, яке помсту задумало, і про себе додає: “А потом мы разделаемся с вами”.
FIN
