Вибір 31 березня – Україна чи Малоросія
З 39 кандидатів в Президенти два десятки я знаю, десять з них вважаю політиками (кількох вважаю дуже небезпечними в своєму популізмі), кількох щиро шаную, бо вони розумні та добрі люди, я з ними приятелюю чи дружу і дорожу нашими взаєминами, тому в ці місяці не говорила з ними про політику, а тільки про книжки, фільми, дітей і інші дуже важливі, насправді, теми. Це дійсно інтелектуальні та проукраїнські люди, і я бажаю їм успіху в парламентській кампанії. Думаю, їх участь в президентській гонці обумовлювалася саме пристрілом на парламентські вибори. Але… зараз в них немає шансу увійти в другий тур, немає необхідної підтримки суспільства, при цьому їх участь в кампанії дезорієнтує проукраїнський електорат і розпорошує пару відсотків голосів.
19 кандидатів я не знаю, і слава Богу. Й слава Богу, що й Україна їх не знає.
Вибір 31 березня буде лише між двома концепціями розвитку держави – Україна чи Малоросія. Між трьома прізвищами, насправді. Порошенко і – далі ви знаєте…, ті, про кого мріє Москва.
Україну треба підтримати в першому турі й не дати жодного шансу реалізації сценарію малоросії.
Й було б ідеально, аби кілька проукраїнських кандидатів з 39 сьогодні зробили відповідні заяви на підтримку діючого Президента і доєдналися до команди, відкинувши образи, непорозуміння, амбіції. Роботи вистачить на всіх, нам треба разом перемогти в війні проти РФ. Не варто чекати другого туру та підігрувати реалізації сценарію «президент малоросії».
31 березня – важливий бій за Україну. Маємо виграти, друзі.
Й особлива повага та подяка справжньому полковнику Сергію Кривоносу. За посилення команди, принциповість і мудрість.
