«Ми не заспокоїмося!»
Злитий в мережу запис телефонної розмови між кандидатом в Президенти Юлією Тимошенко та олігархом Ігорем Коломойським по важливості можна дорівняти до знаменитого «Прапало всьо!» На момент, коли написані ці рядки, штаб Юлії Тимошенко ще не видав якоїсь реакції з приводу запису, але, яким він буде, передбачити не складно. Запис або об’являть фейком, або звичайним вітанням з нагоди дня народження людей, які знайомі давно.
А наскільки давно? Складно сказати.
Невідомо, чи була Юлія Тимошенко в часи ЄЕСУ знайома з Ігорем Коломойським – бізнес-партнером Сергія Тигіпко, першого голови правління банку «Приват» і колишнього Першого секретаря Дніпропетровського ВЛКСМ, під патронатом якого подружжя Тимошенків крутила відео. Але. Про структури «Приват» вона гарно дізналася у 1997 р., коли у немилість впав її екс-патрон Павло Лазаренко. На активи Лазаренка і ЄЕСУ тоді накинулося чимало «заклятих друзів», і «Приват» у тому числі. Проте.
Вже у 2005 р. після Помаранчевої революції стосунки між ними стали ніяк не ворожими. Коли у вересні 2005 р. стався скандал навколо Нікопольського заводу феросплавів, Президент Ющенко (на той момент союзник Тимошенко по Помаранчевій коаліції) сказав таке:
«Навколо цього стратегічного для держави підприємства зіштовхнулися інтереси двох фінансово-промислових груп, сформованих за минулої влади» і «уряд, на жаль, не доклав достатніх зусиль, аби сьогодні навколо НФЗ не розгорталися провокації та дійства, влаштовані двома кланами».
Преса ж відверто звинуватила Коломойського в спробі рейдерського захоплення підприємства, а Тимошенко – у діях на користь Коломойського. Скандал став одною з причин відставки прем’єра.
Під час другого прем’єрства Юлії Тимошенко стосунки з Коломойським ставали то ворожими, то дружніми. Тимошенко відмінила результати конкурсу приватизації Одеського припортового заводу, згідно яких переможцем була визнана фірма Коломойського. Розлучення та тумбочка між ліжками? Ой, не поспішайте. Вже в грудні 2009 р. Коломойському повернули заставу в конкурсі у 400 мільйонів грн. + виплатили 2,7 мільйони штрафу. Ба більше! У січні 2010 р. під управління структур Коломойського була передана ПАТ «Укрнафта» – та сама, з повернення якої під контроль держави почався конфлікт Коломойського і Президента Порошенка. Що то був за атракціон «щирість»? Та все просто.
«Укранафту» під контроль структур Коломойського передали між першим і другим турами виборів Президента України 2010 р. Результати першого туру показали – розрив між Януковичем і Тимошенко більше 10%. Юлії Володимирівні терміново знадобився прайм-тайм каналу «1+1», що належить Коломойському…
Цей екскурс в історію я навів, аби показати, стосунки між ЮВТ і ІВК були далеко не однозначні, і коли Юлії Володимирівні було сильно треба – до Ігоря Валерійовича вона ставала солодка, хоч на хліб намаслюй. Приблизно як…
Як у розмові між Юлією Тимошенко і Ігорем Коломойським з нагоди дня народження ІВК. Юлія Володимирівна відверто дякує ІВК «за те, що ти можеш бути справжнім другом і справжнім партнером у всіх найважливіших справах». Мабуть, знає, про що каже.
Юлія Володимирівна бажає олігарху, аби йому «дали спокій», і бажає, «аби все найгірше залишилося позаду». Гадаю, не треба пояснювати, що означає, коли таке каже і бажає топовий політик. Такі люди мають здатність не тільки бажати, ще й здійснювати.
Юлія Тимошенко запевняє: «Я ціную все, що ти робиш дуже». А… що власне він робить? Юлія Тимошенко отримує якусь допомогу від Ігоря Коломойського? Яку? У якому вигляді? Чи, може, її вражає те, що Ігор Коломойський робить для країни? Щось типу 6 мільярдів доларів США, виведених з банку «Приват», через які банк «Приват» мусила націоналізувати держава Україна…
Насправді, гадаю, все зрозуміло. Розмова Тимошенко з Коломойським доводить, з одного боку, те, що вся антиолігархічна риторика Юлії Тимошенко не вартує і 3 копійок – вона сама веде задушевні розмови з олігархами. Розмови з глибоким сенсом… З іншого боку, очевидно – олігарх Коломойський мріє, аби у другому турі виборів Президента зустрілися два його висуванці. Аби результат виборів особисто йому не зашкодив ніяк.
Ба більше. Аби переможець відшкодував йому витрати на переможеного. Коштом держави, звісно.
І так. “Поки мети не досягнемо, ми ж не заспокоїмося”. А що, хтось сумнівається?
Тимошенковского министра экологии Шевченко турнули просто за то, что пролетел в одном частном самолете с олигархом Онищенко (ныне беглым преступником). Этого для постмайданного правительства и парламента было достаточно для подозрения в коррупции.
Если аудиозапись Йули и Бени – правда, то мы имеем еще более наглый коррупционный олигархический сговор. Коса озвучивает дичайшие для кандидата в Президенты вещи – желает Коломойскому, чтобы преследование его персоны побыстрее закончилось.
То есть еще раз: кандидат в Президенты Йуля выступает за то, чтобы простить преступника, который украл деньги вкладчиков Приватбанка, УКРАЛ 150 млрд грн у народа Украины, вывел на свои счета и счета своих подстилок типа Зеро, а потом еще и подал иск в суд на Украину, чтобы мы вернули ему докапитализированный и спасенный Приватбанк.
И эта прошмандовка желает ему, чтобы его оставили в покое.
И чтобы он “мог жить и наслаждаться всем этим”. То есть украденным у нас баблом.
Это 3,14ец.
Если это не коррупция, то что такое коррупция?
И напоследок голубки мило заканчивают:
“Мы же пока цели не достигнем — не успокоимся”.
“Нет, это однозначно”.
Чистый коррупционно-олигархический сговор.
Беня держит за жабры 2 из 3 лидеров президентской гонки.
И вот тут еще один момент.
Беня – гражданин Израиля. В Израиле скрывается от закона Украины и США. Он уже не может спрятаться даже в нейтральной Швейцарии.
В таких условиях израильские спецслужбы не используют беглеца для продвижения интересов государства Израиль в Украине после победы его кандидата на выборах? Конечно, используют. И мера контроля Израиля над принятием решений Украины будет зависеть только от наглости Израиля. А тут может быть и разрыв с саудитами по ОТРК Гром, и голосования Украины в фарватере Израиля по важным для него вопросам, что может поссорить нас с арабским миром. И т.д.
То есть тут еще и для государственной безопасности угроза.
Вся эта банда – это мафиозный клан преступников. Авантюристка и приколист – это стопроцентные предатели и марионетки. Если Украина сдуру их выберет, они тут же проторгуют украинским национальным интересом. А дальше, идиоты, голосующие по-приколу, пойдут новым курсом на Колыму грызть берьозку.
Щодо телефонної розмови Тимошенко й Коломойського
Я не слідчий, та й прямого складу злочину в тій розмові не було (були передумови для злочинних дій на майбутнє та підтвердження фальшивості й брехливості кандидатки). Тому спеціально судити не беруся. Але пару слів про те, чи ця розмова справжня, чи фейкова. Думаю, що справжня. І маю для такого припущення пару підстав:
1. Колись і я товаришував з Тимошенко, і вона мені також декілька разів телефонувала в мій день народження. Голос, стилістика, улесливість та мовні конструкції дуже для неї характерні. Саме так вона й зі мною розмовляла. Я був людиною зі сторони, від неї незалежний, але дуже їй потрібний для деяких авантюр. А ще знаходила способи підчепити чимось улесливим та таким, що тішить честолюбство або вселяє надії на якийсь перспективний політпроект. Мене підчипала спершу моїм конфліктом з Ющенком. Ну як вам, наприклад, фразочка десь у 2002-03: “Вони там у вас в Нашій Україні носяться зі своїм нікчемним Ющенком, коли мають уже готових лідерів і для політики, й для президентства. Я ж про тебе, Тарасе”… Ледь не заковтнув наживку, але розуму вистачило. Тут дещо інакше, але стилістика й тональність ті самі.
2. Британське джерело розповсюдження Liveleak я вже раніше зустрічав у поширенні резонансних зливів. Тоді цікавився й отримав експертний висновок, що їм можна довіряти. Це сайт доволі брудний, але не брехливий. Інформаційні зливи, неформальні матеріали прослушок, різнобарвний компромат – це колосальний бізнес. Ризикувати своєю чорною, але все ж репутацією там не звикли. Перед оприлюдненням дійсно скандальних зливів вони чи то якось перевіряють, чи вимагають гарантій та персоналізації.
3. У Тимошенко спершу цей витік викликав шок – вона скасувала свій традиційний брифінг, а це явний сигнал, що штаб шукає протидію неприємній інформації. На відвертий фейк Тимошенко б зреагувала миттєво, а тут виникли проблеми.
4. Сам Коломойський часом промишляє умисним зливом своїх розмов із партнерами, щоб тримати їх у напрузі та з підмоченою репутацією. Зараз схоже на той випадок. Тимошенко не може виступити прямо проти Зеленського, бо він креатура Коломойського, від якого вона сама залежна. Але саме Зеленський для неї зараз головний противник для проходження в другий тур. Тому починає трошки розкручувати власні технології. А це вже не в планах олігарха – він загорівся ідеєю вивести в Президенти свою безумовну маріонетку. Тому так мокнути “любу подругу” – річ для нього логічна й прогнозована. А сама ж Тимошенко прямо спростовувати факт розмови остерігається – а якщо Бєня раптом сам підтвердить?
5. Якби це була фальшивка, то в світі ж є вдосталь авторитетних фірм, які роблять експертизу голосу. Згадайте хоча б ту ж BEK TEK зі США. Там проводили експертизу плівок Мельниченка (на основі мого голосу та моєї розмови з Кучмою, до речі). Репутація та якість послуг таких фірм бездоганна. Коли тебе оббріхують, звертайся до експертів. Але ж це, коли ти сам знаєш, що то була фальшивка. А якщо ні?
