Полковник оЧЕвидність
Розумієте…
Був початок 2014 року, тисячі людей, далеких від військової справи, по всій країні штурмували військкомати, щоб потрапити до війська і відновити контроль над державним кордоном.
Був початок 2014 року, тисячі людей, далеких від військової справи, допомагали армії (бо армія була знищена і розкрадена): хтось возив броніки з Німеччини, хтось переносив їх на собі через Шегині, хтось діставав військову форму, хтось допомагав продуктами, хтось грошима… щоб відновити контроль над державним кордоном
Була середина 2014 року, українська армія, ще слабка і неозброєна, ще у різній формі, ще зі старими сухпайками, які не можливо було їсти, ще з зарплатою 200 доларів в місяць, звільнила 2/3 Донбасу, міста і села, щоб вийти до державного кордону і взяти контроль над ним.
Була середина 2014 року, російська армія, з території росії розстрілювала градами українських солдат, які тримали кордон.
Була середина 2014 року, російська армія пішла в наступ на території України, бо була велика загроза, що українська армія, встановивши контроль над кордоном, за кілька тижнів задушить орків.
Були 2015-2019 роки, сотні переговорників, десятки лідерів держав намагаються вчинити дії, щоб відновити контроль над українським кордоном на Донбасі.
2019 рік. Вусате лайно, яке очевидно не брало участі в жодному з вищевказаних процесів, розказує геніальну річ (не знаю, як цей стратєг до цього догадався) про те, що потрібно відновити контроль над українським кордоном.
