Прихід ночі

Іван Хомяк
Іван Хомяк

У геніального Айзека Азімова є чудовий твір “Прихід ночі” (Nightfall). Там час від часу настає епоха, коли на небі зникають шість сонць і з’являються зірки. Від побаченого люди божеволіють і практично вщент знищують свою цивілізацію.

У мене складається враження, що людство час від часу впадає в безумство, намагаючись знищити усі свої надбання. Ми, мабуть, єдині, хто про це говоримо так багато і так вдумливо. Адже перш ніж будинок рухне, в ньому з’являється перша тріщинка. Ми стоїмо на цивілізаційному розломі та розповідаємо про те, що бачимо, немов вчені з обсерваторії Саро (за твором). Як і героїв Азімова нас ніхто не слухає. Катастрофа неминуча? Це алгоритм розвитку цивілізації – доводити себе до безумства, щоб потім, закопавши тіла тих, кого знайшли, та відмивши кров з руїн, підніматися на новий рівень до часу нового приходу темряви? Так трапилось після божевілля 1914-1918, після залитого кров’ю 1939-1945. Так трапиться після нового безумства 2013-2025? Зіграє свою партію ядерна зброя? А у відновленій цивілізації ми, українці, ми, Україна, ще існуватимемо?

З чого починається безумство? З втрати адекватності. З нездатності критично мислити, з невміння прогнозувати, зі втечі від відповідальності? Ми на розломі. У нас старше покоління вже не здатне будувати незалежну та міцну державу, а нове – ще не здатне. Я перепрошую за узагальнення, але демократія це і є узагальнення.



Ви уявляєте парламент, в якому більшість складають ЗЕки і БЮТіки? У економічних рішеннях Коломойський, грошедавець для обох, усе потягне на себе. В політичних рішеннях совок і русофіл Зеленський легко скооперується з “регіоналами”, а БЮТ вже довів свою любов до “ширки”.

Зараз виставляєте фото п’ятирічної давнини. Кров тих, хто гинув у ці дні, як і кров тисяч тих, хто гине в російсько-українській війні, на руках у тих виборців, які спочатку провели в другий тур, а потім обрали президентом зека. І не просто зека, а ще й російську маріонетку. А зараз в топ трійці кандидатів аж два таких – ЗЕк і зечка. На чиїх руках буде лежати кров, яка проливатиметься після того, як вони захоплять владу?

Буде мир? Сто років тому наші предки також надіялись на мир, припинивши війну проти більшовиків. Потім мирно їли свої дітей, мирно гинули від репресій і мирно були вбитими в імперіалістичних війнах.

Так ось, інфантильність виборців в умовах “приходу темряви” для кожної людини дає три вибори: спроба міграції, безумство рабства та повстання. Міграція – це добре, якщо буде куди мігрувати. Рабство – це та сама загибель тільки в більш вишуканій формі. А повстання? Повстання зробити можна… Як потім встигнути довести свою легітимність світу та власній армії перед навалою московської орди, що цього разу буде вже більш досвідченою і менш самовпевненою? А є в держави Україна запас міцності, щоб знову вийти переможницею із повстання, так як п’ять років тому?

Поділитися:
Share

Share