Ще Один день з Президентом (фото)

Сергей Мисюра
Сергій Місюра

10:49
Так вийшло, що сьогодні день з Президентом проводжу я  🙂
І як може розпочатись ранок суботи, коли у всіх вихідний?
Правильно. Потрібно всюди встигали за Президентом.
День розпочався з військового госпіталю, де Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України відвідує поранених військовослужбовців. Так як сьогодні день присвяченій 72-й бригаді імені Чорних Запорожців, то й нагороди отримали солдати та сержанти, які отримали поранення саме з 72-ї бригади.
Буду старатись встигнути всюди і показати, що побачив.
Сьогодні буде цікавий, військового направлення день. Будьте на зв’язку!



11:11
Що мені вже сподобалось.
Немає кіпішу. Немає залучення сотень людей. Немає червоної доріжки.
Все просто. Приїхало дві машини, вийшов Президент, зробив доповідь Міністр Оборони, пішли в палати. Поговорив, з кожним. Спитав, як справи, які поранення в кожного, яка складність, чи готові після одужання знову стати в стрій.
Всі гордо відповіли: звісно й тільки в свою Чорну Бригаду. Нагородив, привітав, побажав одужання.
Поїхали далі
🙂

13:13
Біла Церква.
Рідне місто славетної 72-ї бригади імені Чорних Запорожців готується зустрічати крайній ешелон, і можна сказати, що тепер вся бригада повернулась додому, після чергової ротації з війни на Сході України!

13:23
Президент приїхав на перон для зустрічі крайнього ешелону 72-ї бригади.
Як завжди, привітання з людьми.

13:30
Верховний головнокомандувач і головнокомандувач Збройних Сил України зустрічають героїв 72-ї бригади імені Чорних Запорожців на пероні в Білій Церкві!

14:19
Не машиною. Без кортежу. Без всяких питань. Президент спокійно пройшов більше 2 км від ЖД вокзалу до ППД 72-ї бригади.

15:27
Просто Президент України в черзі з бійцями 72-ї бригади. І просто їсть з воїнами, по новій системі харчування.
Листайте далі.

16:01
Ну відпусти вже того кота…

16:09
Нова система харчування в 72-й бригаді є. Нових 4 гуртожитки є. І кіт є.

22:24

Закінчився цей чудовий день. #Один_день_з_Президентом.

Зараз постараюсь коротко описати все, що сьогодні відбувалось навколо Першого.

Розпочалось все в київському головному госпіталі. Там Президент провідав поранених, які отримали поранення саме перед виходом з зони ООС. Прилетів ПТУР, 10 поранених в 72-ї Бригаді імені Чорних Запорожців. Він разом з Міністром Оборони пройшли по всім палатам, опитали та нагородили всіх. Міністр пообіцяв наказ на виплату премії всім пораненим в палатах.

Далі шлях повів нас в Білу Церкву, на батьківщину славетного підрозділу ЗСУ – ППД 72-ї бригади. Там мав прийти крайній ешелон з особовим складом і технікою бригади. Зустрічали Президент, НГШ генерал армії Муженко та сотні жителів Білої Церкви і родичі військовослужбовців.

Традиційно Президент обійшов ряди зустрічаючих людей та вирушив на перон. Дуже сподобались реакція людей на приїзд Порошенко та оголошення ешелону. Замість звичного оголошення потягу в гучномовцях на весь вокзал звучав багаторазово гордий і гучний жіночий голос: «Увага! На першу колію прибуває військовий ешелон! Біла Церква, зустрічай своїх Героїв!». Прямо до мурашок!

Приїхав ешелон, доповідь, зустріч, пішли до вишикуваної бригади, яка тиждень виїжджала зі Сходу України.

Далі всі бажаючі разом з бригадою могли піти вулицями міста до КПП частини. Я думав, Олексійович сяде в машину і поїде собі чекати бригаду, поки всі дійдуть. Подивиться, як там червона доріжка, всі діла. Але ні! Бере під руку Муженко і каже: «Головнокомандувач, пішли з бригадою!»

Для тих, що скажуть, що це показуха, скажу. В минулому році, коли 72-а бригада вперше повернулась за три роки в ППД, все місто стояло біля всього шляху від КПП до центру міста, а це більше 7 кілометрів! Сьогодні від вокзалу до КПП йшли біля 2 км, і стільки ж народу – вони зустрічали своїх ГЕРОЇВ, а не Порошенко!
Тому він став попереду строю разом з НГШ і гордо пройшов з воїнам бригади вулицями міста. Тим паче, Верховний головнокомандувач може собі дозволити стати на чолі строю бригади та зробити такий акт вперше за всю Незалежність України!

В Бригаді урочисте шикування, хвилина мовчання за загиблих героїв, слово Президента, нагородження гідних.

Я, в свою чергу, встиг походити поміж строями і зустріти десятки знайомих облич. Братів, з якими я служив 9 років, а 3 роки повоював в зоні АТО. Дякую вам, що досі залишились такими самими мужніми і позитивними! Героям Слава!

Після шикування перший підрозділ вирушив до їдальні (плац знаходиться прямо біля їдальні). Петро Олексійович після фотосесії з бажаючими вирушив також за ними, до їдальні. Так, обід був святковим, за новою системою харчування там була добова норма. Це можна зробити, коли в підрозділі перед цим була економія (я розповідав про такий мув в себе раніше). Президенту не потрібні «грецькі зали», щоб окремо харчуватися. Він захотів саме подивитись, як харчують захисників нашої держави. Він це отримав в загальній черзі, де з ним також робили селфі та знімали на відео. Не кожен день з тобою в черзі стоїть Президент 😆

Після швидкого приймання їжі, бо через селфі та «розмови в строю» Перший мав встигнути за графіком і провідати новосельців у новесенькому гуртожитку. Вони «заїхали» вчора ввечері, а вже сьогодні в кімнатах пахло затишком – тут живуть люди. Солдати і сержанти. Основний кулак нашої армії!

Перша фраза до зустрічаючого наряду (вони ж не для показухи поряд з Президентом тільки зайшли в кімнати, наче вперше побачили свої ліжка і кухню): «Кота запускали?». І з посмішкою пішла відповідь: «Звісно, в нас їх навіть два 😆 ».

Президент пішов по кімнатах. Пішли розмови – де воювали, як вам таке житло, які проблеми. Всі говорили відкрито, ніхто не готовив текст, ніхто не знав, куди зайде.

Я взагалі в шоці, як охорона витримує такі ривки Олексійовича. Він на вокзалі двічі не туди пішов. Я чув, як змінювали сектори снайпери, як охорона робила новий коридор через людей, як всі синхронно працювали, бо Порошенко робить кроки не за графіком і планом. І завжди в сторону народу та бійців. Я дуже це запам’ятаю.

Це був чудовий день. Він був насичений на події, веселі та сумні, холодні та жаркі. Це хвилина мовчання, це нагородження, це проходження вулицями міста, це прийом їжі з Верховним Головнокомандувачем, це зустріч з бійцями в новому гуртожитку…

Я дуже радий, що мені випала така честь, провести стільки часу поряд (точно не з ним, бо спробуй його дожени та зрозумій куди він піде) з Петром Олексійовичем.
Я горджусь, що в нас є такий Президент.
Дякую, Петре Олексійовичу, за такий незабутній день в моєму, і багатьох інших людей, житті.

Слава Україні!

 

Поділитися:
Share

Share