«Золотий вік» української журналістики

Віктор Федорончук
Виктор Федорончук

Сьогодні майже ідеальні умови для української журналістики: повна свобода діяльності, абсолютна безконтрольність, доведений до повного абсурду принцип “свободи слова”, 100%-ва лояльність влади до діяльності ЗМІ та журналістів, навіть відверто ворожих.

Здавалося би, настали омріяні золоті часи для діяльності медіа та журналістики в Україні.

Але що ми бачимо – якраз ця українська журналістика головним своїм ворогом оголосила чинну українську владу, чинного Президента України та найбільш активну свідому частину суспільства, безперервно поливаючи брудом, лайном все, що робиться, оббріхуючи всі позитивні зміни, дії влади та відверто працюючи на ворогів України.



Влада в Україні змінилась, народ дуже сильно змінився, ситуація кардинально помінялась, а українська журналістика так і залишилась в парадигмі існування злочинної та антиукраїнської влади часів Кучми-Януковича-Тимошенко.

Яка роль журналістики була в ті часи?
Покривати та хвалити бандитів при владі, малювати рожеві перспективи, дурити суспільство, брехати, викривлювати дійсність, мовчати про злочини влади, травити неугодних. Граючи по правилах бандитської влади, українська журналістика жила не бідно, добре заробляла та вміло імітувала “свободу слова” в країні, де влада жорстко насаджувала свої бандитські порядки.

Порядних і чесних в ті часи майже не було – займати тепле місце біля властного корита та грати роль медіашлюшки, продавши совість, стало для журналіста ознакою професіоналізму, мудрості та запорукою кар’єрного росту

А ось зараз чинній владі професіонали-б*дуни та брехуни в сфері журналістики зовсім не потрібні. Зникла потреба створювати ілюзорну дійсність і відбілювати злочинний образ пахана та його свити. Коли проводиться реальна робота по розбудові держави, достатньо роботи офіційних прес-служб і новинних агентств по висвітленню новин і демонстрації результатів. А також розгалуженої структури чесних блогерів і свідомих громадян, які розповсюджують таку інформацію по соціальних мережах і групах.

Ситуацію можна порівняти з періодом останнього короля Франції, коли його скинули з трону – величезна кількість фрейлін, куртизанок і всякого типу шлюх, які вміли тільки обслуговувати секспотреби королівської свити, виявились без роботи та готові були продаватись хоч чорту лисому за кусок хліба. Тому що більше нічого іншого не вміли.

Суспільство помінялось, влада помінялась, але вся каста журнашлюх мріє про те, щоб повернулися старі порядки, щоб знову була влада, яка буде мати потребу в журнашлюхах і буде готова щедро оплачувати їх роботу по одураченню суспільства та прикриттю злочинів влади і чиновників.

Тому наші ЗМІ, медіаресурси та журналісти продаються кому завгодно, хто обіцяє повернути “золотий вік” медіаб*дства, і так оскаженіло кидаються на теперішню владу та на активну частину суспільства, які зовсім не мають потреби в існуванні касти недоторканних продажних і брехливих журнашлюх.

Поділитися:
Share

Share