Москва готує здачу Курил?
Дивовижні новини надходять з берегів річки Москва. 11 вересня відомий путінський рупор Кисельов вийшов на екран з розповіддю про російсько-японські стосунки. І розповів він таке. По-перше – про історію буцань Москви і Токіо за Курили, й про те що ситуація – патова. По-друге – що прем’єр Абе пропонує Москві цілу низку проектів від продовження тривалості життя (привіт італійським клінікам Кобзона), до освоєння сировинної бази російського далекого Сходу (привіт Китаю). «Що за це?» – театрально запитав Кисельов. І почав розводитися про долю Шпіцбергену, який весь із себе демілітаризований, але бізнес там ведуть всі кому не лінь.
Натяк – більш ніж прозорий. Просто віддати Курили Японії Москва не може – Гіві і Моторили, разом з Дьомушкіними, Калашниковими та іншими Гіркіними тоді штурмом Кремль візьмуть, під мовчазне задоволення всіх їхніх кураторів від ФСБ та ГРУ яким щойно прикрутили фінансування. Проте цілком можливий варіант коли Москва прибирає з Курил своїх зелених чоловічків, а японці здобувають змогу ці острови освоювати. Що станеться далі – гадаю зрозуміло, за 5 років пустинні Курили перетворяться на сучасні мегаполіси, в яких російську пику знайти буде не простіше ніж у Йокогамі або Нагої. А там –про те чиї це острови, навіть якось сперечатися буде незручно, та й справу мати Росія буде не з ЗСУ зразка 14-го року, а з армією Японії. З усіма похідними.
Те що Пуйло до такого кроку цілком дозрів – очевидно. Під час зустрічі у Китаї, Пуйло з чекістською простотою запропонував прем’єру Японії Абе укласти мирну угоду у якій нема ані переможців, ані переможених. Цим Пуйло фактично відмовляється від результатів Другої Світової війни, за якими Японія як раз – програвша сторона (привіт дідам воювалим!). Не менш важливий (з погляду японців) крок – Пуйло повернув їм імператорський церемоніальний меч, що був одним з трофеїв Москви.
Що примушує Пуйла іти на такий крок? Ну, коли в країні «грошей нема – а ви тримайтеся» і коли почали зарізати вже священну корову – армію, Пуйлу до сказу потрібна економічна допомога бодай від когось. Китай її надати зараз просто не може – має власні економічні проблеми. Японія, яка незважаючи ні на що – третя економіка світу, в таких умовах партнер – ідеальний.
Зрозумілі і мотиви японців. Примушувати Москву до «шпіцьергенізації Курил» треба саме зараз – коли клієнт тепленький і готовий на все. А от далі – цікаво.
Адольф Гітлер про своїх союзників-японців колись казав, що переш ніж вести з ними переговори треба пролікуватися у хорошого психіатра, позаяк і вдають дурника, і торгуються японці – дивовижно. Існують причини припускати, що економічні проекти-то японці почнуть реалізовувати, але – з максимальною вигодою для себе, і за всяку ціну намагаючись не розсваритися з США – їм того не треба. Плюс – вкладатися в РФ вони будуть не за просто так. За кожні нові бабки, вони вимагатимуть нових островів, потім – пів Сахаліна, потім – весь Сахалін…
Перегляд результатів Другої Світової війни і звичка Москви віддавати, поставлять в Європі питання Кьонігсбергу (а чому ні? Апетит приходить під час їжі). А там – доберуться і до фінської Карелії і до китайських теренів Сибіру. А там і шпицбергенізацію Чукотки проведуть – американці не відмовляться.
А там у Москві хтось згадає, що почалася вся ця бодяга через Крим, то може його тої?..
Чи не цього добивається Захід?
Пропаганда, звісно, річ хороша. Але як не називай процес «теплими тісними дружніми стосунками, що переходять в інтимні», секс залишиться тим самим сексом. Сутність не зміниться.
Тому й казиться нині Гіркін: «”Сладчайший” Киселёв с придыханием и причмокиванием перечисляет все те “печенки”, которые обещает “дорогой друг” Абэ за отказ от суверенитета РФ над Южными Курилами. Обратите внимание: возможную сдачу “5 колонной во власти” островов пропагандисты намерены “замаскировать” их якобы выводом в “нейтральную” зону – по типу Шпицбергена. Кто-нибудь сомневается, что это будет лишь первый шаг к присоединению Южных Курил к Японии? Лично я – нисколько».
