Чвара на трьох

Дмитро Вовнянко
Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Слухайте, ну це ж просто свято якесь! Поки вся країна слідкувала за Об’єднавчим собором Православної церкви в Україні, колишня Партія Регіонів доклала всіх можливих зусиль, аби довести – вона вже минуле. Забудьте.

Про те, що в «Опозиційному блоку» відбувся повноцінний розкол, не писав лише лінивий. Згідно чітким законам неймовірно персоніфікованої української політики, будь-який проект існує доти, доки існує лідер. Приберіть з «Батьківщини» Тимошенко – що залишиться? Внутрішні конфлікти в ПР/Опоблоку існували завжди, але в часи Партії Регіонів, як не дивно, гарантом спокою був Віктор Янукович, який примудрявся перебувати над бійками і виступати таким собі третейським суддею. З втечею президента Януковича за кордон розкол Опоблоку став справою часу, і те, що екс-регіонали намагалися кілька років зберегти проект, тепер б’є по них же самих. Часу на виділення сильнішого, навколо якого збереться більшість партії, у екс-ригів просто нема. Розпад стався як завжди у самий негодящий для цього момент – перед виборами.

І градус кипіння пристрастей дедалі вищій.



20 листопада з фракції Опоблоку виключили нардепів Бойка та Льовочкіна – за те, що обоє по факту приєдналися до проекту «За життя» Рабіновича-Медведчука. Заговорили про розкол в Опоблоці по лінії Ахметов-Фірташ, Бойка та Льовочкіна пов’язують саме з бізнесменом Дмитром Фірташем. 15 грудня «ахметівська» частина Опоблоку провела з’їзд – у повній таємниці, без преси, помінявши місце проведення в останній момент. На з’їзді Опоблок вніс зміни в статут партії, призначив головою партії Бориса Колеснікова та висунув кандидатом у Президенти нардепа Олександра Вілкула. Але.

Юрій Бойко звернувся до суду, і суд заборонив вносити будь-які зміни в установчі документи партії без участі всього її керівництва (Бойко де-юре все ще співголова Опоблоку). Також Бойко звернувся до Нацполіції з заявою про підробку офіційних документів партії з метою проведення з’їзду. Сам з’їзд Бойко назвав спробою рейдерського захоплення партії. Дійшло до того, що Бориса Колеснікова викликали в поліцію – на допит.

Весь цей процес відбувається за активного обміну між колишніми регіоналами «люб’язностями» у соцмережах – особливим креативом відрізняється Борис Колесніков. Раджу зайти на його профіль в ФБ і насолодитися – не пошкодуєте.

Паралельно з розборками «ахметівських» з «фірташевськими» масла у вогонь підлив третій уламок Опоблоку – партія «НАШИ» Євгена Мураєва. В інтерв’ю телеканалу «Наш» Мураєв назвав партію «За життя» Рабіновича-Медведчука «п’ятою колоною Кремля», натякнув, що «За життя» очолюють «представники президента Росії» (очевидно, Медведчук), та закликав СБУ розібратися з партією «За життя». Відповідь не забарилася – представник «За життя» Нестор Шуфрич назвав Мураєва «стукачем» і звинуватив у співпраці з чинною українською владою. Мураєв у відповідь дав зрозуміти, що його слова – не виплеск емоцій, а зважена позиція. Він звинуватив вже Вадима Рабіновича у співпраці з чинною українською владою і в спробі роздушити партію «НАШИ» (Мураєва) руками влади та силовиків.

Іншими словами – і тут теж розкол.

А тепер довічне питання – що це було? Звичайні свара та намагання перетягнути до себе максимум виборців шляхом обливання брудом вчорашніх поплічників? Якщо так – час бігти і ставити свічки в церкву, звісно, Православної церкви в Україні. Ніщо так не збільшує власні шанси на перемогу як розкол і чвари в таборі опонентів. Виникає лише питання – а як же Москва? Як вона терпить таку поведінку своїх партнерів? З Москвою все цікаво.

У керівництві партії «За життя» – Віктор Медведчук, близькість якого до президента Росії відома геть і немовлятам. Але. В «ахметівському» Опоблоці – Борис Колесніков і Вадим Новинський. Що ж виходить, Москва воює сама з собою? Можливо таке?

Можливо. Про війну «башт Кремля між собою» останнім часом криком кричить терорист Ігор Стрєлков-Гіркін. Скорочення «кормової бази» у наслідок санкцій Заходу призвело вже зараз до протистояння різних російських міністерств між собою. Воно проривається в пресу у вигляді розбірок на місцевому рівні, але поки що не перейшло у відкриту війну. Одкровення самого Гіркіна теж називають наслідком такого протистояння, його називають голосом «кремлівських яструбів», які мріють про повноцінну війну з Україною, кремлівську верхівку цькують як «лібералів і агентів Заходу» і жорстко критикують Путіна за спроби домовитися з Європою та США.

Цілком можливо, що ця бійка башт Кремля між собою (Сурковської, ФСБшної та ГРУшної, наприклад) і проявляється нині в Україні у вигляді війни трьох уламків Опоблоку прямо напередодні виборів. Іншого розумного пояснення всьому цьому на думку не спадає як таке.

Та якщо так , я хочу продовження бенкету. Дайош Опоблоків більше та різних! Нехай всі вони звинувачують одне одного в роботі на Банкову! Аж до останнього Опоблоку.

Поділитися:
Share

Share