Безславна смерть юлеботів
Сьогодні зранку мав коротке включення в ефір “Прямого” щодо чергового конфузу Тимошенко. Так от, політична сила, яка всіх, хто не готовий цілувати сліди їхньої “багіні”, обзиває “ботами”, сама виявилася власницею другої, після путінської Московщини, звісно ж, ботоферми.
Зараз їх засвітив Ютюб, який трошки почистив ботів у своєму ресурсі. Й миттєво підписників та шанувальників “сонцесяйної та путіно-місячної” стало на 44% менше. От тільки річ у тому, що Ютюб нікого не вираховував і не вишукував та не перевіряв і Тимошенко спеціально не займався. Вони просто запустили програму, яка вичистила так званих програмних ботів. Це тих, яких можна створити навіть на одному комп’ютері незлічиму кількість та методом близьким до міні-дос-атаки вкидувати в мережу для тієї чи іншої дії. Ботів, яких створюють і використовують живі люди (деколи по сотні й більше фальшивих користувачів за однією реальною персоною), там поки не чистили. А таких у структурі хакерських гібридних воєн у Тимошенко й Прігожіна якраз найбільше. Тому чисельність справжніх підписників можна вільно ділити хоч на 10.
А тепер – для чого все це робиться. Усі ці вічні маніпуляції зі соціологами, активністю ботів у соцмережах, накручуванням відвідувань та лайків, хакерськими атаками? Насправді ж, тут доволі серйозна технологія, побудована на психології маргінальних, малоініціативних, патерналістськи настроєних верств суспільства. Вони не виходять на майдани та не йдуть захищати свою країну, вони бояться всякої пасіонарності. Їм потрібне відчуття свого закритого закутка, звідки вони зможуть безкарно лаяти одних, скавуліти, як же про них не дбає держава, щодо інших та чекати, коли прийде якийсь добрий цар (цариця), що пообіцяє вмить (ну нехай, за два тижні) знизити тарифи й податки, підвищити пенсії й зарплати… Але для цієї непасіонарної категорії дуже важливо почувати себе частиною більшості. Вони й Майдан свого часу нібито підтримували (перед екранами телевізорів, звісно!), бо там, як виглядало, була більшість. Так само й зараз вони кутаються в ковдру зрадофілії та всепропальства, бо з екранів нашого ТВ складається відчуття, що більшість сьогодні вже з цього боку.
Приєднатися до більшості, злитися з нею, стати частиною того, як у 1990-му було влучно сказано “агрессивно-послушного большинства” – ось основа захисної реакції цього чималого прошарку. Тому й кампанія Тимошенко спрямована переважно саме на них. Нас багато, ми вже майже перемогли, приєднуйтесь до нас, будьте з більшістю, виберіть сторону вже наперед проголошеної переможниці, нічого вам робити в меншості – там незатишно!
І це дає певний ефект. От тільки дуже хочеться вірити, що справжніх, невіртуалізованих українців таки більше. Бо так і саму Україну легко перетворити в щось геть віртуальне нежиттєздатне, поряд із геть не віртуальною Московією, яка убиває українців зовсім не в комп’ютерних іграх, а в реальному житті.
Oleksandr Stasiuk: «Суцільна зрада та зубожіння!..»
