Чим далі люди духовно від Москви, тим ближче вони до Бога

Александр Дедюхин
Олександр Дедюхін

Останнім часом суспільство все прискіпливіше придивляється до церковних новин. Воно й зрозуміло. Томос мчить до нас, на своєму благодатному шляху, змітаючи єресі та марновірства “русского міра”.

І насправді, коли послухати про церковне життя з іншого боку порєбріка, то навіть коники Паші-мерседеса здаються дитячими забавками та безневинними пустощами.

Ось, наприклад, російській кулінар Сирніков нещодавно звернувся до патріарха Гундяєва з проханням призначити священномученика Іоана Плєханова покровителем кулінарів на підставі того, що цей Іоан був поваром патріарха Тихона. Хто не знає, святу великомученицю Варвару в цьому альтернативному патріархаті вже призначили покровителькою ракетних військ (Вороніж з тих пір особливо тремтить).



Наступна новина, про яку я читаю на російських православнутих сайтах, про те, що Йосип Віссаріонович прийняв тайний постріг, і тому СРСР переміг у війні. Ось хто справжній маршал перемоги, пишуть вони (який кривавий маршал-монах, така ж кривава перемога).

І вишенькою на торті сьогодні хай буде заява відомої всім нам “інтелектуалкі” депутаткі Наталії Поклонської, яка направила послу Туреччини в РФ Хусейну Діріозу правовий висновок на рішення Константинополя надати автокефалію українській Церкві. Мокшанські юристи переконані, що Патріарх Варфоломій такими діями порушує законодавство Туреччини, та ці дії мають ознаки злочину, що передбачені ст.216 УК Туреччини “Підбурювання до ненависті та ворожнечі, або приниження людської гідності” (від всіх українців ми щиро дякуємо Патріарху Варфоломію за приниження росіянської гідності та сподіваємося й далі бути союзниками на цьому фронті).

Добре, Бог з нами, Гундяй з ними, посилання на всі ці дурниці. А поки що спробую пояснити про розпуск Західноєвропейського екзархату російських парафій.

17 лютого 1931 р., приходи, створені російськими емігрантами, були прийняті під омофор Константинопольського патріархату, тому що РПЦ постановою свого Синоду зняла митрополита Євлогія з посади, бо він не був лояльним до Радянської влади, а згодом і заборонило в служінні. Святитель Євлогій не здався та написав апеляцію Константинопольському Патріарху Фотію ІІ, який апеляцію прийняв та перетворив російські приходи у “Тимчасовий Екзархат святого та апостольського трону Константинополя у Західній Європі”.

З тих пір Москва неодноразово намагалася відновити контроль над екзархатом, особливо активно на початку 2000 років, коли головою відділу зовнішніх церковних зв’язків був Кирило Гундяєв. Але такі дії не знаходили масової підтримки всередині самого екзархату.

27 листопада 2018 року Священний Синод Вселенського Патріархату вирішив скасувати Патріарший Томос, бо історичні обставини, які призвели до створення такої структури, змінилися. Це рішення направлене на подальше з’єднання парафій руської традиції зі світовим православ’ям. Тепер всі ці парафії підпорядковуються напряму грецькій митрополії Франції.

Іншими словами, Патріархія Ойкумени розуміє, що чим далі люди духовно знаходяться від Москви, тим ближче вони до істинної віри та Бога.

Поділитися:
Share

Share