Виставка скудоумія
“Почнемо з миру”, – пише політична звєрушка. Касатік, що ж ти прямо не сказав: “виберіть мене, і наступного ранку підпишу капітуляцію, федералізацію, демобілізацію – всьо, шо Вова скаже, всьо підпишу”. Нє, воно, сука, брат таланту – краткость – все вклав в слово “мир”.
“Чесних більше”, – заявляє інший. Прости, Господи, краще б розумних було більше. І взагалі, де Аталотій, а де чесність?
В номінації “Ущєрбность года”лице з зірочкою в лобі та воплем “не віддамо цінності”. Ура, це той самий чесний, котрого “більше”? Ну принаймні чесно ж визнав – зараз у нього відбирають цінності – три магнітофони, три курткі кожанниє, портсігара… три. Коли такі люди камлають, що їм плохо, то я розумію, що ми робимо якесь глобальне хорошо.
“Гарантую, ціна на газ буде вдвічі меншою”. Я щось пропустив? Ми обираємо президента Єдиних Енергетичних Систем? Хто про що, а ПрЫнцеса про газ. Що характерно, бреше, що дихає, власне, як завжди, але піпл хаває. Чого? Бо піпл же чесний (Аталотій же каже – їх більше), піплу потрібна халява. Хто пообіцяє про більшу халяву, той і пупсик.
Ну і по мєлочі – “Президент – слуга народу”. Тю, написали б одразу: “Кофє ідьош піть?” Нє, зрозуміло, що в інтересах Карабаса Барабаса вивішувати на афішах натяки, що його ляльки, це щось розумне, добре і вічне, але ниточки ж видно.
“Повагу кожному”. Це взагалі кладєзь думки. Більш парадоксально звучало б “Дайош дєвствєнность” на борделі. Чувак, який був неостаннім цабе в регіоні, де повага була на рівні “сишиш, ти мєня уважаєш?”, розповідає про повагу? Ріалі?
Що ви думаєтє собі, дорога на Хаджибей, – це суцільна пізнавальна читанка. Крутиш головою, і весь такий оху… збентежений:” Господи, усього щедро ти відсипав, що ж в мішку чеснот так мало розуму було? Боже, чуєш, давай махнемось, не глядя, ти нам розуму досиплеш, а ми повернемо чесності, цінностей і халявного благодєнствія? Боже, це гарний гешефт – віддамо найбільших адептів. Вони ж найчесніші, цінні, миролюбні і т.д.”
Якщо серйозно, глибинні речі на бордах теж пишуть. Але їх не вдупляє навіть умовно освічений прошарок ФБ, що вже про пролетарія казати. І з одного боку, якщо гасло треба пояснювати, то це погане гасло. З іншого – все, що не обіцянка халяви, потребує пояснення. А його нема.
Лупайте цю скалу…
