Чому “техніка іде на експорт, а не у війська”

Після двох років ведення війни доводиться читати мульки типу “техніка іде на експорт, а не у війська”. Як розтлумачити ідіотам примітивні істини?

Перший порив був знайти цифри і з цифрами довести…

Обламався швидко. Кому потрібні ті цифри? Хіба я мало наводив цифр? Ну й кому вони цікаві крім профі, і любителів потролити?

Гаразд, розповім так як розповідав банальні теми робочим на заводі. З погляду виробничника зі стажем. Панів гуманітаріїв щиро прошу напружити мозки і залишки логіки, ще не вивітрені в редакціях та в кабінетах установ.

Значить, історія перша.

Ви маєте завод, який виробляє танки. Вам по спадку від імперії дістався такий завод. Танки він виробляє гарні. Але війну ви ведете оборонну. В оборонній війні танки потрібні в обмеженій кількості. Танк – зброя наступу. Вам в обороні потрібні бетон, гармати (стаціонарні), автотранспорт і літаки. Що вам робити? Якщо ви виробляєте танки, а потрібні вам літаки? Покинути робити танки і почати робити літаки?

Вітаю Шарик, ви – балбес.

Літак – це такий аппарат технологію виробництва якого вишліфовують роками. Там потрібне спецільне обладнання. А на заводі який виробляє танки теж стоїть дуже дороге обладнання, куди його? Продати по-дешевці? Чи в металлобрухт? Як вчинить розумний господар?

А розумний господар, надалі вироблятиме танки, продаватиме танки, експортуватиме танки, з виручених грошей інвестуватиме у виробництво літаків, у закупівлю літаків та у модернізацію літаків існуючих. А з ними – і всього іншого.

Мені колись довелося побачити меблеву фабрику суміщену з консервним цехом. От так вийшло, що разом з приміщеннями, власники придбали ще й консервний цех, який бляха, працював і давав прибуток. І от власники дали працювати і першому і другому, інвестуючи прибуток від консервів у виробництво сучасних меблів. Хіба погано?

Історія друга.

Є така контора – Міноборони. У неї є бюджет, тобто бабло, яким МО може розпоряджатися. Бюджте затверджує Верховна Рада. Скільки бабла виділить ВР МО – стільки МО й матиме, більше – зась.

Більше – лише через розстріл ВР з танків і впровадження військової диктатури,за якої більшіть не в міру зацікавлених типів відправлять рити траншеї як раз під кулі сепарів.

МО в межах цих бюджетів може закупити певну кількість техніки – не більше. А є ще підприємства, що випускають війскову продукцію. І підприємствам цим пофіг скільки бабла у МО, їм треба працювати в прибуток і заробляти гроші на розвиток і інвестиції в обладнання. І якщо МО не може закупити продукції стільки, скільки може запропонувати підприємтво – воно мусить знайти іншого покупця, який купить.

Бо це – оборотні кошти. Бо це – з/п працівників. Бо це – податки державі на ті самі літаки. Бо це – інвестиції в нові розробки.

Бо все це – РИНОК. Він працює от так, і ніяк інакше.

Не подобається? Співчуваю, повертатися в совок в мої плани у найближчі 200 років не входить. Хоча саме за совка вам би все це пояснював не я на ФБ, а вертухай у таборі – в перервах між копанням чоботом вам в рило. Я совок пам’ятаю, на відміну від багатох не в міру молодих та ранніх – їм би не сподобалося.

Доступно? Все зрозуміло?

Якщо й цього ви осягнути не здатні, мені лишається тільки процітувати вічне: “Не дружив Альоша з милом – в результаті став дебілом”.

Автор