«Сенсаціям» тут не має бути місця

Валерій Прозапас

Коли “державні мужі” в прямому ефірі на телебаченні обговорюють місця розташування стратегічних арсеналів Збройних Сил, а “військові експерти” в подробицях описують клас та кількість боєприпасів, які на них зберігаються, – іноді стає шкода, що згідно законодавства лише 10% оборонного бюджету України мають гриф “Таємно”.

Причому ця секретність не має імунітету від парламентського контролю та перевірок Рахункової палати.

Тому деякі “журналісти” та народні депутати лукавлять, коли, наприклад, кажуть, що “гриф “секретно” “сводит на нет шансы узнать, сколько бюджетных средств получит завод “Кузня на Рыбальском” от госзаказа на ремонт двигателей военных кораблей” ©. Їм для чогось потрібно підняти ґвалт навколо замовлення для флоту, це ж набагато простіше, ніж виконувати ремонт двигунів і пускати кораблі на рейд.

Стара хвороба продовжується – багато для кого інтереси національної безпеки не існують, як не існує 120 російських військових кораблів в Азовському морі. А якщо й існують, то лише як привід зайвий раз пнути забезпечення армії перед своїм переляканим виборцем, а не в рамках посад та повноважень контролювати хід робіт і викривати зловживання, якщо вони є.

Захист інформації про склад, кількість, місце розташування, об’єми випуску та ремонту критично важливої оборонної продукції, строки та маршрути їхньої передачі в місце призначення – це азбука дій держави під час війни. Законом чітко прописано, хто та в якому порядку має доступ до такої інформації та право контролю.
“Сенсаціям” тут не має бути місця.

Крім того постійно треба мати на увазі, що в РФ засекречена чверть всього бюджету, а не лише оборонного. І, повірте, в тих секретних строчках є багато пунктів витрат на розвідку та підготовку диверсій на українських арсеналах, заводах, об’єктах військової інфраструктури.

Як і на проплату інформаційної істерії – як “всьо укралі у голих-босих”.

Автор