Іванна Климпуш-Цинцадзе попросила керівництво Бундестагу сприяти звільненню українських бранців Кремля
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе зустрілася із заступником Президента Бундестагу, заступником лідера Вільної демократичної партії ФРН Вольфґанґом Кубікі, а також із Головою комітету з питань прав людини і гуманітарної допомоги Гюде Єнсен і членом комітету з питань економіки та енергетики німецького Бундестагу Йоганном Заатгофом.
На думку Віце-прем’єр-міністра, перший і тривалий візит Віце-президента Бундестагу в Україну, який включає відвідання Києва, Одеси та Львова, надасть українській стороні можливість поінформувати німецьких політиків про реальну ситуацію в нашій державі, успіхи на шляху реформ, економічні перспективи для німецького бізнесу, а також довести сигнали про небезпеку з боку Росії для всього європейського континенту.
Віце-прем’єр-міністр подякувала за те, що дипломатичний діалог двох країн залишається надійним, а також за політичну підтримку України Німеччиною на міжнародній арені.
Сторони обговорили хід імплементації Мінських домовленостей та дієвість санкцій проти Росії. Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що Україна надзвичайно відповідально ставиться до імплементації Мінських угод та чекає на зустрічні кроки зі сторони Російської Федерації. За словами Віце-прем’єр-міністра, санкції повинні бути подовжені задля збереження миру у всій Європі.
Іванна Климпуш-Цинцадзе також детально пояснила ситуацію щодо незаконно ув’язнених та утримуваних громадян України на території Росії та в Криму і наголосила, що підтримка Німеччини у звільненні заручників Кремля є надзвичайно важливою для України.
Крім того, було обговорено проблеми впливу російської пропаганди, прогнозування гібридних загроз та кібератак, як в європейських країнах, так і в інших регіонах світу. Адже тільки з міжнародною підтримкою Україна збереже кордони інших європейських країн та відновить власні. «Ми в Україні наполегливо працюємо кожного дня для того, щоб українські закони, правила та процедури відповідали стандартам країн Європейського Союзу, і сподіваємося на підтримку цих країн у наших євроінтеграційних прагненнях», – підкреслила Віце-прем’єр-міністр.
Вона також висловила сподівання на підтримку німецького Парламенту у визнанні Голодомору 1932-33 років в Україні актом геноциду.
Заступник Президента Бундестагу визнав, що у керівництві Німеччини існують різні погляди щодо українських питань, проте висловив переконання у правильності європейського шляху для України.