Хто ми – народ чи «елєкторат»?

Переконаний, будь-хто з теперішніх кандидатів одне тільки отримання безвізу потягнув би в часі, використав би як золоту акцію перед виборами і навколо неї проводив би всю кампанію.

А от Порошенко продовжує палити мости та ошарашувати чужих і своїх постійним підняттям планки. Від випробувань ракет і снарядів нашого виробництва, чіткої орієнтації на вступ до НАТО до заяви про автокефалію та зміни військового вітання.

Він один з небагатьох наших можновладців, які зрозуміли, що після серпня 2014-го кремлівські чекісти не зупиняться і перед кров’ю, поки не перетворять українців в кастрованих підданих своєї “фєдєрациі” – тому в чотири роки своєї каденції втиснув максимальну кількість змін в державі, навіть непопулярних і болісних, аби відірватися нарешті від тієї чорної імперської діри.

В такому темпі не може все проходити гладко, але Порох масштабний, наймасштабніший за багато десятиліть, тому своїми діями апелює до народу, тоді як інші продовжують окучувати елєкторат.

А от ким бути, народом або елєкторатом – обирати все ще нам.