Відпускний лайфхак для недорогеньких
Дарю лайфхак «Как отдыхать каждую неделю на островах» коллективу мамкиных пинкертонов с телеканала «3 по 100».
В пятницу после обеда звоните бабушке и кричите в трубку истерическим голосом:
– Баааа-буууу-шкаааа… Президент пропал!
На что старушка конечно потеребит бороду, поправит очки и спросит:
– Давно?!
Вы начинаете рыдать в трубку и между всхлипываниями вставляете фразу:
– Уже три часа ничего на фейсбуке не пишет.
– В какой он стране, знаете?! – снова спитае старушка.
И вот тут главное не накосячить. Ну, смысл вам его искать в Польше? Так что заранее готовите название страны поокеанистей да потропичней:
– Он на Багамах. Наши источники видели его в иллюминаторе самолёта, когда тот заходил на посадку.
– Попаааааался! – радостно зашипит бабушка в трубку. – Срочно оформляйте командировку и пулей за ним. Сколько людей нужно для этого?
И вот тут снова нельзя запнуться. Список лучше держать под рукой:
– Четыре оператора, пять девчонок из бухгалтерии, трое айтишников и так, по мелочи… В общем человек двадцать. Больше не надо.
– Договорились! Фас, мои верные слуги! – гордо рявкнет бабушка и бросит трубку…
Вы летите на острова и отрываетесь там по полной программе. 
А для отчета даёте какому-то аборигену прочитать текст, главное, чтобы там было три слова на русском – «Порошенко», «отдых», «миллионы». И можете ещё притащить пару пустых бутылок из-под рома. Дескать, ваш источник лично видел, как той Президент эти две бутылки споил дельфинам.
Всё! Дело сделано. Сюжет готов, бабушка довольна, а вы классно отдохнули за счёт пенсионерки.
В следующую пятницу выбирайте другую страну! 😎
Не благодарите! 😆
Да… Это безобразие. Ездить за свой счёт в частные поездки до Европы, пока Ахметов не сидит, и Дубинского не привели в военкомат. Бегай за ним по всяким испаниям, шукай. Недорогэньким из-за этого некогда смузи выпить, педикюр перекрасить и татуаж ума запилить.
А посему шо надо сделать?
- Запретить Президенту выезжать из страны. Пусть сами все к нему ездииют и летают. Даже, наверное, из дома не должен выходить. Улицы шумны и полны соблазнов. Рестораны, аэропорты, магазины, пицца «Ветерано». Опять же красный смузи.
- Обязать его каждый час отчитываться перед недорогэнькими с телеканала «3 по 100». Перед всеми по отдельности. Где находится, что делает и что будет делать?! Что снилось, чем завтракал, как в школе учился? А шо такое, у нас страна демократическая. Люди повинні знати.
- Все винтовки вернуть в магазин, деньги забрать и раздать тому же телеканалу на командировочные. Ещё много стран в мире, где можно поискать Президента.
- Детали с восстановленных систем ПВО тоже скрутить, продать на радиорынке. Деньгами распорядиться так же.
- Запретить Президенту спать. Восемь часов в сутки ничего не делать?! Фигассе… Непозволительная роскошь. Мы, шо, для этого его выбирали?
Так цікаво спостерігати, як одним махом згоріли всі слуги Бені з 0+0, видавши в ефір смішний сюжет про “відпочинок” Порошенка в Іспанії.
До речі, а ці пафосні слова про журналістику, стандарти, чесність, ідеали Майдану після таких заказушних сюжетів нормально взагалі? Нічого не шкребе совість? Але це таке…
І я одного не розумію… Навіщо приділяти стільки часу 6-му кандидату з 5% (згідно “рейтингів” дєда і бабки), якщо перемагає хай не тигрйуля, то ручний зелєнській?
Чи ви вже забули про то, чим засрали весь ютуб?
Згадався тут один фільм, в якому герой на початку і наприкінці проговорює фразу:
– Якщо я вам скажу, куди я їду в відпустку, – це буде вже не відпустка.
Згадався, бо знаю, що багато хто з роботодавців вимагає від працівників повідомляти про їх плани. А ще не вимикати телефони, наприклад, і перевіряти робочу пошту мінімум три рази вдень і один раз вночі.
Зазвичай, це подається, як обумовлене виробничою потребою, звісно.
Але частіше за все – це просто підтримка ілюзії взаємної незамінності. Типу, робота дає зрозуміти працівнику, що вона для нього – важливіша за все – за родину, за друзів і за море Тірренське. А працівник відповідає своїй роботі сигналом: “Бачите, я не можу навіть на Багами на тиждень, бо без мене у вас все розвалиться, цехи стануть і посохнуть усі бурячки!” Всі задоволені. Виробничий петинг форева.
До чого це я?
До того, що деякі діячі наших прекрасних масмедіа, самі того не бажаючи, підтримують цю мастурбацію.
Хто б взагалі помітив, що Порошенко десь дівся? Та ніхто б не помітив. Все працює. Нічого за тиждень не розвалилось, не розорилось і не пішло по звіздє.
Але ж є люди, які готові на себе взяти роль стурбованого народу з синдромом підвищеної тривожності:
– Папа где? Папкі нету! Без папи у нас і капуста не родить, і свині не поросяться, і заводи з виробництва ящиків для патронів стали і стоять наче вкопані. Телефонуйте біжіть! Найдітє мені кровь із носу завєдующєго гаражом! Зробіть бабусям ілюзію, що все тут тримається на плечах однієї людини.
На заставці – “може, чиїсь недорогенькі відпочивають на горі la Concha (Pico de la Concha), Marbella.
Недорогенька Ольга Василевская: “В пошуках Петра Олексійовича довелось піднятися на найвищу гору в Марбельї…”
