«По плодам их узнаете их…» ©

Сегодня второй масштабный повод задуматься об адекватности рейтинговых опросов. Тех, где президентские рейтинги, в которых лидируют:

1. Косатые лабутены имени газового контракта с Путиным и потенциальной Первой леди в виде то ли Сергея Власенко, то ли Игоря Луценко,
   и
2. Мумумуж Мостовой с единственным достижением в виде чемпионства по разбазариванию армии (тоже, кстати, Первая Ледь, эээ, давно забытого формата, выражаясь деликатно).

И не то чтобы я считала эти рейтинги тотально сфальсифицированными, нет. Просто странными.

Первым поводом задуматься об этой странности была акция “Прикрути!”. Помните? Когда Президент “отстает в рейтингах” Порошенко призвал прикрутить, и через пару дней наблюдалось падение потребления газа, превышающее самые оптимистические ожидания.

И вот сегодня второй повод. Крестный ход. До этого года Московский Патриархат, отработав мобилизацию своих сторонников рекламой по ТВ и в СМИ (не только в “украинских”, но и прямо в российских) свозом людей, агитацией и разнарядкой на местах, показывал самое внушительное количество. В этом году они показали то же самое. Картинка была та же, что и в 2017, я погуглила.

Но насколько это “то же самое”, которое мы видели вчера, выглядит жалко на фоне сегодняшнего Крестного Хода. В чем разница? Помимо церковной была и светская агитация. А инициатива была у Порошенко, который поставил себе задачей работу над обретением Украиной Поместной Церкви. И люди снова откликнулись. И какой же разительный вышел контраст с 200-гривенными ФСБрхатниками!

Не знаю, что там с теми рейтингами. Но что-то я не припоминаю подобной мобилизации по призывам что Тимошенко, что Гриценко, что других проходимцев, чьи призывы мы слышали-переслышали и видели-перевидели за последние годы.

Короче. “По плодам их узнаете их” ©

Київ – живий, вічний, мудрий.

Сьогодні він ще раз показав – його не можна роздмухати штучно.

Він встає сам.
І на боротьбу. І на радість.

Його не обдуриш.

Хотів би подякувати кожному присутньому на цій ході: православному, греко-католику, католику, мусульманину, буддисту, крішнаїту чи атеїсту. Кожному українцю, незалежно від віросповідання, етнічного походження чи мови спілкування.

Хоча подія, знагоди якої зібрались українці в центрі столиці і була приурочена православному святу, мала значно більше значення. Це був акт декларації Незалежності. Кожен з присутніх, попри все, що нам прийшлося пережити, твердо усвідомлював, хто він є ментально, культурно і світоглядно.

Сьогодні ми показали, що ми – українці, що нас багато, що нас не зламати, що ми збережемо й відбудуємо успішну Україну.

---

Майдан як точка відліку…

27.07.18-го по Києву йшов Антімайдан. За всіма ознаками- чорна, мрачна, агрессивна хода. Поводирі з раціями в рясах. Завезені “віряне” за 200 грн. Куратори та спонсори з запоребріка, та сама ОПГ ОБ-ПР, сука православна^тм з шуфрічем.

Таке дежавю з зими 14-го року – як з Маріїнки йшов нескінчений натовп – сірий, чорний, тупий, агресивний – поводирі та куратори тіж самі були. І цілі такі ж…

28.07.18-го – вирував Майдан.
Справжній, вільний, світлий, веселий. Розуміючий, ЩО САМЕ відбувається – боротьба за справжню НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Від того ж самого ворога.
Далеко не всі, хто вийшов, були воцерковлені люди, але всі були – Українці.

І ці дві стикаючі в часі події – це колокол Михайлівського – Ми Є. Нас багато.
І це не стількі і не тількі про церков. Це про ВИХІД.

***

Хтось із друзів написав – Я АТЕЇСТ КИЄВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ. Влучно, як на мене. 🙂
Релігія в нас відокремлена від світського життя.
Але Томос – то великий шмат від скелі, яку лупаємо.
Це надгробний камінь запоребрику.

«Біля м.Золоті Ворота натовп йшов по 40 людей в ряд по Володимирській (дуже щільно, не видно було навіть розтяжок, які мали б відділяти одну єпархію від іншої. настільки щільно, що я не наважилась зійти в натовп – не було куди) з швидкістю 1,5 секунди ряд. Протягом 45 хвилин йшла колона (це якщо відсікти почт з священників, що йшли попереду колонни)…»

(повний текст читайте за посиланням ⬆ або на скріншоті ⬇)