Три роки вражень від нової поліції

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

За три роки про Національну поліцію я чув багато хорошого. Чув багато гнилі. Чув, як виглядає ситуація очима самої поліції. Якою ж поліція стала насправді?

Розповім свої власні враження.

По-перше, патрульних я зустрічаю нечасто. Про що це говорить? Наприклад, про те, що ДАІ та ППС свого часу я зустрічав регулярно. За «старих ментів» штраф у ДАІ я платив стабільно на рік раз, подекуди – і два, і три. За весь період існування Патрульної поліції штраф я заплатив один єдиний раз, при чому визнаю – був сильно неправий і на покарання заслужив.

По-друге, пройдемося по моїх зустрічах з Новою поліцією. Перша – поліція тоді тільки з’явилася. Група ватників пізно увечері напала на групу ветеранів АТО. Справа мала перерости в серйозну бійку, але копи з’явилися буквально за кілька хвилин і все розрулили. Ватники поїхали з копами. Ветерани поїхали до дому.

Зустріч два. ДТП. З боку потерпілої з’являється група небайдужих громадян, які починають шпетити винуватця. Справа явно дійшла би до мордобою, але з’явилися копи. І героїчно перебували на місці біля години – аж до приїзду групи, яка оформила подію.

Зустріч три. Їхав з вокзалу, зупинили патрульні. Після стандартних перевірки прав, страховки та звірки номерів на авто і в техпаспорті пояснюють причини: «У вас ліва фара не горить». Перша думка була – «потрапив». Році у 2012-му я за таке платив штраф. Але ці хлопці поцікавилися, де я їду, і, зрозумівши, що додому, побажали щасливої дороги і сильно попросили замінити у фарі лампочку. Що я й зробив наступного дня.

По-третє. Історично так склалося, що в поліції працює кілька моїх хороших знайомих. І от від них я почув цілі романи про те, що їм доводиться чути від наших «самих кращих в світі громадян, гноблених злочинною владою». Всі ці «пластмасові», «понаставили вас тут», «пси Авакова», тощо. Гопота, яка перед старими ментами стояла в струночку (бо по нирках кийком це бо-о-оляче), перед копами намагається виказувати пиху з приводу і без приводу (бо в рило не дають? Бота-а-а-ани!). Чув я про наше типове українське побутове грубіянство. Про те, як викликають у нас копів геть чисто на все – від суперечки з сусідкою до перестрілок. Як буває, що нема екіпажу відправити на пограбування, бо всі п’яних сусідів втихомирюють.

Та що казати? Колись пізно вночі топав до дому – хотів пройтися, і на власні очі бачив, як копи вгамовували п’яну компанію. Як залите юне хлоп’ятко верещало як різане і погрожувало копам всіма карами єгипетськими, а ті у відповідь поводилися ввічливо та коректно. Їй-Богу, так хотілося підійти і тому хлоп’ятку врізати самому…

Щоправда, зауважу. Я з людьми, незалежно від їхньої посади, завжди намагаюся спілкуватися так, як хочу, аби спілкувалися зі мною. Я не люблю виказувати пиху штибу: «Ви мусите? Виконуйте!» Можливо саме через це у мене в житті мало проблем. Як ти до світу – так і світ до тебе.

Про проблеми з керівництвом у поліції я взагалі мовчу. Ментівське грубіянство з МВС зникне ще не скоро. З іншого боку, від самих копів, що прийшли в МВС три роки тому, чути доводиться таке: «Старі кадри – знахідка, вони знають всі деталі». Або «Розжени всіх старих – ми потонемо у злочинності. Розкривати буде нікому». Є й такий погляд

У підсумку загальне враження таке. Копи – молодці, вони роблять дуже важку і потрібну роботу і намагаються робити її якомога краще. Звісно потвори є – скажіть, що їх нема серед волонтерів або серед громадських активістів.

Порівняно зі старою міліцією зміни є – і вони очевидні. А тим, кому треба, аби за місяць поліція була як у Нью-Йорку, раджу поїхати до Нью-Йорку. І повиказувати пиху перед поліцією там. Багато цікавого дізнаєтеся.


Сергей Марченко

Вас запускали не для работы, а для пиара. Активно пиарились на вас все, от президента до оппозиционных депутатов. Естественно, когда все сливки от пиара были собраны, о вас забыли.

Никого не волнует, что у вас адский недобор, и иногда вы просто падаете с ног. Никому нет дела до того, что в высоких кабинетах остались сидеть менты Януковича, ненавидящие вас за то, что люди вас любят, а их презирали.

Все ваши проблемы остаются за кадром, а когда вы на улице, любой алкаш может подойти и напихать, что вы не так стоите или не туда смотрите. Люди уже перестали бояться полицию, но еще не стали ее уважать.

Сейчас читаю ленту и прозреваю: ах, там не приехали, там не сделали, там невежливо говорили. Ко мне тоже не всегда сразу приезжали. Но именно благодаря вам я отучил своих соседей бухать и орать по ночам. И мне всегда было приятно с вами общаться.

Поэтому хочу поздравить Патрульную полицию Украины, всех полицейских, с вашим праздником и поблагодарить за не всегда чистую, но крайне важную для общества работу. Мне кажется, очень мало людей способны тянуть ношу, которую сейчас тащите на своих плечах вы. Респект!