Румунія проти антикорупції
Новина, яку вам точно не повідомлять наші не в міру демократичні ЗМІ. У Бухаресті зібрався багатотисячний мітинг, який вимагає, аби президент країни Клаус Йоханніс виконав рішення Конституційного суду Румунії і відправив у відставку Лауру Кодруца Кевеши – виконавчого прокурора Національного антикорупційного директорату (НАД).
Ага-ага, ту саму, яку нам подають як приклад нещадного борця з корупцією.
Чим румунів не влаштовує головний «жах корупції» Румунії? Та виключно тим, що замість антикорупційного органу румуни отримали нову версію НКВД, з усіма притаманними цьому відомстві ознаками – свавіллям, беззаконням та кричущими порушеннями прав людини.
Приклади. Докази в деяких справах начебто випадково були передані в ЗМІ для дискредитації підсудних. Кілька суддів, які відмовилися вести справи НАД, також потрапили під розслідування. Глава відомства, відповідального за боротьбу з організованою злочинністю, потрапив до в’язниці на 8 місяців за відмову проводити арешти підозрюваних для НАД, пославшись на відсутність доказів. Тощо і тощо.
Наші опозиціонери приводять статистику справ розслідуваних НАД як показник її ефективності. За такою логікою не було у світі правоохоронного відомства, ефективнішого за ОГПУ-НКВД – ви їхню статистику розкриваємості бачили? Цікаво, що заволали б наші опозиціонери, якби методами пані Кевеши заходилися б розслідувати діяльність їх самих? А якби тими ж методами діяла нинішня влада?
Очевидно, в потрібний час НАД може стати сокирою в руках правлячого президента – жоден опозиційний політик не ризикне виступити проти нього. Інакше матиме справу з НАД – а той… «Була б людина – злочин знайдеться». Чи не тому президент так опирається звільненню Кевеши?
Результати такого антикорупціонізму – відомі. У Грузії – багатотисячні мітинги і провал президента Саакашвілі на всіх виборах від програних президентських. У Румунії мітинг за відставку Кевеши зібрав більше 100 000 осіб – міхо-майданчик нервово курить бамбук, разом з усіма Майданами-3.
І це – логічно. Бо боротьба з корупцією – це не каральні акції в стилі ЧК і не розгнузданий піар у стилі Саакашвілі. Це дуже довга, кропітка оперативна робота і змагання звинувачення із захистом у судах – за законом і відповідно закону. Тобто приблизно як у нас зараз. Діяти по-козачому, свавільно і наскоком в демократичному суспільстві НЕ вийде. Це зразу відіб’ється опором опозиції, обуренням ЗМІ, судами, аж до конституційного, а якщо рішення КС не виконуватиметься – масовими акціями опору і програшем влади на виборах.
Але саме цього наші антикорупціонери нашим громадянам НЕ розповідають. Вони розповідають казки.
«Розкуркулимо панів, і…» Ні, це попередні антикорупціонери. Нинішні кажуть: «От пересадимо корупціонерів – і буде всім щастя».
Грузія і Румунія чомусь доказують протилежне.
