Напишу про Савченко
моє ставлення до савченко ніколи не було надто лояльним, я ніколи не виділяв савченко з-поміж інших полонених, однак я щиро радію її визволенню. радію:
1) тому що додому, з полону агресора, повернувся ще один український полонений. це великого варте. і я буду радіти поверненню кожного.
дуже жаль, що за масовим “лікованієм” знагоди повернення савченко, всі пропустили (не захотіли чути) новину, що в той же день в полон потрапило двоє наших військових
дуже жаль, що ми забули за вбитого грушніками українського військового, за його батьків, які теж хочуть справедливості. я дуже сподіваюсь, що порошенко, який помилував грушників (я б в цій ситуації зробив так само) знайде час і можливість поговорити з батьками українського воїна, що загинув від їх рук.
2) тому що нарешті припиняться маскі-шоу під акомпанемент йулі, медведчука і інших, оці всі недомітинги, оці всі дебільні ультиматуми порошенку (чомусь), оці всі спонтанні істерики в твітерках і фейсбучках при повному ігнорі теми савченко в інші дні.
3) тому що тепер вже не бранка, а народний депутат від партії батьківщина, надія савченко має нести і розділяти політичну відповідальність за дії партії батьківщина і її лідера, яких вона провела в парламент. сподіваюсь, хоча не вірю, що савченко зможе переконати своїх однопартійців не вести деструктивну і антиукраїнську діяльність.
4) тому що тепер багато хто вже не зможе маніпулювати ім’ям надії савченко для проштовхування гівнозаконів, які випускають на волю ублюдків.
5) тому що тепер, я сподіваюсь, я перестану бачити і чути її маму, яка вимагає луччої земельки в києві, бо “надя там сидить за україну”
6) тому що тепер, я сподіваюсь, я перестану бачити і чути її сестру, яка лобзається з грушніками, медведчуками і корбанами.
тепер доля того ідеалістичного образу, який створений змі, політиками, політтехнологами в руках самої савченко. це момент істини для неї. і зараз вона має вибрати шлях ким стати в майбутньому.
я дуже сподіваюсь, що вона піде по шляху гаврилюка, хоча, поки що все вказує на те, що вона піде по шляху парасюка…
