Про політиків та історичну справедливість
Перша ознака, що до влади в твоїй країні приходять популісти, та й взагалі ідіоти, які ведуть твою країну назад – це коли замість рішень, направлених на розвиток твоєї країни, ці ідіоти перекваліфіковуються в дослідників історії і на державному рівні починають встановлювати “історичну справедливість”.
Безперечно, історичну справедливість потрібно встановлювати, але над цими питаннями мають працювати науковці, але аж ніяк не політики.
А результатом встановлення історичної справедливості мають стати взаємні вибачання, взаємне прощення і спільний рух вперед.
Історія знає і інші приклади. Приклади того, коли історичну справедливість намагались встановлювати політики.
Спроби політиків переглянути результати Першої світової війни привели до Другої світової війни, до мільйонів жертв в Європі, до агресії проти Польщі, яка першою була окупована і втратила свою державність.
Спроби політиків переглянути результати холодної війни в протистоянні СССР і США втілились в агресію Росії проти Грузії, України і ЄС в цілому. Чим це все може закінчитись один Бог знає.
Дуже шкода, що в такий складний час польські парламентарі, замість пошуку спроб об’єднання, замість того, щоб дати можливість встановити історичну справедливість тим, хто має її встановлювати – історикам, дослідникам, замість того, щоб врешті решт приймати рішення, які направлені на розвиток і зміцнення Польщі, йдуть по помилковому, деструктивному шляху, який не робить сильнішою ні Польщу, ні Україну і робить нас слабкими в умовах зовнішніх загроз.
