8 запитань про війну 08.08.08

Дмитро Вовнянко
Дмитро Вовнянко

Війна 08.08.08, збройний конфлікт між Росією та Грузією навколо захопленої Росією Південної Осетії – це зоряний час екс-президента Грузії Михеіла Саакашвілі. Саме ця війна дає Міхо право об’являти себе коханого ворогом Путіна №1. Саме той факт, що Путін ніби збирався «підвісити Саакашвілі за яйця» – але не підвісив, викликає нечуваний захват у багатьох фанатів Міхо. І я аж ніяк не зазіхаю на його звання і обожнювання. Я лише хочу для себе дещо уточнити. Здобути відповідь на 8 питань, які не дають мені спокою.

Існує дві версії тієї війни – російська і просаакашвілівська. За російською версією – криваві грузино-фашисти Саакашвілі напали на мирну Південну Осетію, а Росія – захистила. За просаакашвілівською версією (її катехізис – книжка Юлії Латиніної «200 кілометрів танків») грузини були спровоковані обстрілами грузинських сіл на території Південної Осетії (до війни 08.08.08 там знаходилися численні грузинські анклави) і були втягнуті у війну проти їхньої волі.

Відштовхнемося від просаакашвілівської версії.
Питання:



1. До війни 08.08.08 армія Грузії ударно реформувалася. Військовий бюджет Грузії був збільшений у 30 разів – до $940 мільйонів (8% ВВП – !!!). У підготовці грузинських військових активну участь взяли США та країни НАТО. Мене цікавить, як так сталося, що у реформованій грузинській армії військова розвідка напередодні війни ПРОСПАЛА концентрацію російських військ біля Рокського перевалу (на «кордоні» Росії з Південною Осетією) і появу російських військ у Джаві – вже на території Південної Осетії? Як сталося так, що наявність російської армії вже на території Південної Осетії і швидке перекидання її з території РФ для Грузії стало сюрпризом?

2. Як грузинська розвідка примудрилася проспати навчання «Кавказ-2008», під прикриттям яких в регіон була перекинути військова техніка, задіяна проти Грузії? В Грузії не знали таких термінів як «бронетехніка розсипом» та «танкова техніка розсипом», що означає техніку, яку підвозять на ділянку наступу без екіпажів, аби екіпажі підвезти окремо у годину «Ч»?

3. Грузинська влада чудово знала, що в іншій «грузинській ДНР» – в Абхазії, в Очамчирі, ще в квітні 2008 р. з’явилися російські війська – тоді сталося загострення навколо Кодорської ущелини. Юлія Латиніна розповіла, як міністр МВС Грузії ще у травні зачитував їй списки того, що прибуло в Очамчиру у російських військових ешелонах. У Грузії чудово знали, що російські залізничні війська ще до війни провели ремонт залізниці для перекидання військ на лінію розмежування між Абхазією та Грузією. Як сталося так, що після того, як грузинська армія зав’язла в зустрічних боях з росіянами у Південній Осетії, удар по Грузії з боку Абхазії для грузинського генштабу став несподіванкою?

4. Ключ до перемоги росіян у війні в Південній Осетії – Рокський тунель і гірський шлях (серпантин) по Рокському перевалу, саме ним у Південну Осетію заїхали російські війська. Від роду-віку такі шляхи місцеві мешканці перегороджували перевіреним способом – гірським обвалом. Сучасні вибухові речовини в цьому ділі дають чималі переваги. Південна Осетія, по суті, – апендикс в бік Грузії, закупорений Рокським перевалом, з грузинської території наблизитися до Рокського тунелю – не далекий світ. Місця там далеко не карколомні – альпіністи їх облазили ще за совка. Грузія, трясця, стоїть на горах. Як сталося так, що в реформованій грузинській армії НЕ знайшлося спецпідрозділу альпіністів-мінерів, які серією вибухів заблокували б Рокський тунель і дорогу на перевалі?

5. За офіційним вступом у війну Росії, Грузія виявилася практично беззахисною перед російською авіацією. Як сталося так, що, вкладаючи шалені гроші в реформування грузинської армії, грузинське керівництво забуло про таку службу як ППО? Чому ці системи вона не закуповувала?

6. Військові сутички з російською армією від моменту здобуття Грузією незалежності мала не тільки грузинська армія, але й український загін «Арго», сформований УНСО, який брав участь в боях з Абхазією в Кодорській ущелині у 1995 р. УНСОвці в своїх мемуарах детально описали, з якими «абхазами» вони там мали справу. Як сталося так, що, за твердженнями грузинського військового керівництва, Грузія взагалі НЕ ГОТУВАЛАСЯ до війни з Росією?

7. Як сталося так, що ані до війни 08.08.08, ані після війни Грузія Саакашвілі не доклала ЖОДНИХ зусиль, аби забезпечити свою енергетичну незалежність? І до, і після війни значну частину електроенергії Грузія брала з Інгурської ГЕС, розташованої на лінії розмежування між Грузією і Абхазією, яка живить ще й Абхазію, і яка може бути в будь-яку мить заблокована абхазами (читай – росіянами). Ба більше, і до, і після війни між Грузією і Росією діяла (і діє досі) угода про взаємний обмін електрикою, згідно якої весь осіннє-зимовий період Грузія отримує електрику з Росії. Тобто навіть після війни Грузія залишилася енергетично залежною від Росії. Де логіка?

8. Якщо метою Путіна у війні (як заявляють фанати Саакашвілі) було зірвати втілення успішних грузинських реформ, НАВІЩО Москва напередодні війни вивела з Грузії всі без залишку російські війська? За планом міжурядової угоди вивід військ мав відбуватися протягом усього 2008 р., проте Москва вивела свої війська достроково – 15 листопада 2007 р. з Грузії виїхав останній ешелон з російським військовим майном. Знову таки – де логіка?

А тепер прошу замислитися над такими фактами.
Війна 08.08.08 сталася через півроку після обрання Саакашвілі президентом Грузії вдруге.
Достроковий вивід російських військ з Грузії стався напередодні президентських виборів – і був виданий командою Саакашвілі за гучну перемогу.
По факту, Саакашвілі був для Росії вельми зручним президентом Грузії. Одною з масштабних реформ Саакашвілі була тотальна приватизація «всього крім совісті». Зараз мало хто згадує про те, що одним з основних інвесторів в економіку Грузії були компанії з… Росії. Крім жартів, одна лише російська «Интер РАО ЕЭС» саме за Саакашвілі стала власником біля 20% генеруючих потужностей Грузії, 75% акцій найбільшого дистриб’ютора електроенергії Грузії АТ «Теласі», ТЕС Мткварі, ГЕС на річці Храмі, тощо. Настільки росіян в національну енергетику не допустив навіть Янукович.

За результатами війни Грузія втратила практично всі території, на які претендувала раніше, – не тільки всі Абхазію та Південну Осетію (разом з втраченими анклавами), але й частину земель, які вона контролювала доти.
Жоден російський бізнес в Грузії після того не постраждав.

Наводить на роздуми?

WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial