Про що проговорився Сакварелідзе?
Давід Сакварелідзе, екс-заступник генпрокурора та один з головних українських зоо-спартанців, виступив із дивовижною заявою, цитую з перекладом на українську (актикорупціонери в нас спілкуються іншими мовами):
“Якщо завтра раптом станеться диво: влада діаметрально зміниться, до неї прийдуть суперреформатори і запустять процес реальних змін, відчутний ефект для людей можна очікувати тільки за два роки”.
Чули? Два роки! Не до молочних рік-кисільних берегів, а лише до “відчутного ефекту”. Що таке відчутний ефект, пан борець з корупцією не уточнює. Виросте платоспроможність населення? Вибачте, не повірю, два роки – це термін, за який нова комерційна фірма, в якій працюють люди, спаяні високою мотивацією, починає давати якийсь символічний прибуток (бо доти головне мистецтво – звести баланс в нулі і не залишитися в збитку). А в масштабах країни? А за умови, що високу мотивацію вкалувати, підбивши рукави, у цій країні мають відсотків 15 населення, максимум, всім іншим подавай халяву – і побільше? А за умов, що Україна – не Грузія, де всім можна було керувати в ручному режимі, тут між Банковою і чиновником на Херсонщині 3-4 щаблі установ – і всіх працівників тих установ треба буде замінити на виключно чесних і непідкупних, яких десь ще треба знайти…
Наразі в Україні, за умов наявності чималої кількості фахових юристів, некомплект суддів становить 25% від потрібного. Юристи суддями працювати за нинішніх умов йти НЕ ХОЧУТЬ. Де шукатимуть кадри реформатори?
Який ще відчутний ефект ми можемо побачити? Суди над олігархами і колишніми? Бу-га-га! Та в процесі тих судів відкриється стільки супутніх деталей, і здійметься такий лемент у пресі, що реформатори самі будуть не раді початку процесів. Звісно, можна зробити знову таки, як у Грузії – закрити нафіг телеканали, що перебуватимуть в опозиції до влади (оголосивши їх рукою Москви), а на прибічників тодішньої опозиції, так само як в Грузії, кинути тітушню, прикриту поліцією. Проте – перконаний, що за таких умов “відчутний ефект” населення не надто порадує, бо раптом відкриється, що заступники міністра МВС, які забивають на смерть службовця, обходитимуться легким переляком, а екс-міністр оборони стане коруціонером відразу ж, як в чомусь не погодиться з самим… грейт-реформатором!
Ну, все, як у Грузії.
Я вже не питаю про те, звідки взагалі взялася ця цифра – два роки. Чому не три? Не чотири з половиною? І, взагалі, куди поділися 70 днів до повного комунізму, про які грейт-реформатор Міхеіл Саакашвілі захоплено розповідав простакам під ВР? Я правильно зрозумів, термін до “відчутного ефекту” збільшується пропорційно відстані між грейт-реформатором і містом Київ?
Хоча, можливо, Сакварелідзе правий?
Можливо, відчутний ефект – це система Прозорро?
Можливо, це децентралізація і профіцит місцевих бюджетів?
Можливо, це безвіз?
Можливо, це прибуткові Укрзалізниця та Нафтогаз?
Можливо, це ремонт доріг?
Можливо, це армія в берцях Талан, в сучасній формі та з сучасними сухпаями, які зараз так заходилися вивалювати в лайні ЗМІ олігархів?
Можливо, це зростання економіки, незважаючи на війну?
Можливо, це явне збільшення квот на українську мову на ТБ і на радіо?
Тоді маємо визнати – Сакварелідзе абсолютно правий. За два роки перший “відчутний ефект” отримати таки реально. І ми його вже отримуємо. Але тоді виходить, що команда суперреформаторів у нас при владі вже є!
І Сакварелідзе цілковито правий, коли ця команда знову стане владою – за ще два роки ми так само отримаємо “відчутний ефект”.
Бачте, як буває? Просторікуєш-просторікуєш про злочинну владу, а потім ляпнеш, не подумавши, – і влучно в ціль.
