Про “антикорупціонерів”
Один мій онлайново-офлайновий друг має таку думку, що існування так званих “антикорупціонерів” – це добре, бо не дає владі розслаблятись.
І я би з ним був згідний, якби так звані “антикорупціонери” дійсно були антикорупціонерами і дійсно боролись з корупцією у владі.
Скажу більше – я би був щасливий, якщо б такі люди з’явились.
Але оці всі бігуси, лещі, гнапи, давіти, не мають нічого спільного з боротьбою з корупцією. Вони займаються лобіюванням кланово-олігархічних інтересів, зводячи наклепи і підриваючи довіру до системи влади.
Не до Порошенка, Яценюка чи Полторака, а до системи державної влади в Україні.
Бо, наприклад, ці факти не вплинуть на службову діяльність чи кар’єру Полторака, його нема за що карати, але вони вбивають довіру людей до української армії.
І тому я вважаю, що це все медійне гівно є не меншим злом ніж кісєльов з соловьйовим.
