Стратегічний ідіотизм
Всього 3 приклади
Приклад перший.
От є обриган: без підтримки, без грошей, без шансів на будь-що. Просто обісцяний обриган. В прямому і переносному сенсі.
Замість того, щоб довести справу обригана і його подєльників до логічного завершення (в невинуватість обригана вже не вірить ніхто, в т.ч. колишні соратники), йому дають водити хороводи по Києву, разом з тушками рабіновича.
Бо ж обриган смішний і дискредитує опозицію.
А те, що обриган дискредитує владу, ніхто, звичайно, не подумав. А владу він дискредитує значно більше. Ні, не тим гноєм, що вилітає з його писка, а тим, що показує безпомічність влади навіть проти таких маргіналів як він. А це вже порядком задовбало всіх.
Крім того, коли ресурси акцентовані на обриганові, спокійно цвітуть і розвиваються справжні загрози, на які ніхто уваги не звертає.
Приклад другий.
Створили нову патрульну поліцію. Не просто. Поліція вперше за роки незалежності мала довіру людей. Її створення чекали в кожному місті. Перед місцевими виборами 2015-го випустили спеціальний ролик, в якому поліцейські говорили, що вони нейтральні, і просили політиків не піаритись на них.
Далі було різне, в тому числі дискредитація. Але, як би хто не старався дискредитувати, як би хто не хотів бачити термінаторів, але створення патрульної поліції – явно правильна річ, і ці хлопці – це точно не мусара захарченка, вони зовсім інші.
Що роблять “великі стратеги”?
Спочатку дискредитують поліцію, показуючи її безпомічність перед беззубим бдлом з палицями, яке засирає Київ. А потім ще раз дискредитують поліцію, показуючи її безпомічність перед іншим бдлом в формі беркута, яке вони самі ж створили. Створили для того, щоб гібридно боротися з іншими тітушками (таку версію вчора висловив один з нардепів).
То що виходить: спочатку ти не даєш поліції виконувати свої обов’язки, підриваючи її авторитет, свої реформи, довіру до інститутів влади. А потім створюєш загони школоти, називаєш їх членами дружин і кажеш, що вони будуть наводити порядок тільки тому, що ти не давав поліції наводити його.
Про такі речі, як відповідальність за дії школоти, ніхто не подумав. А хто сказав, що їх вдасться контролювати? Хто сказав, що сп’янілі від стадного інстинкту і підліткових гормонів юнці довго зможуть тримати себе в руках. Що потім? Дискредитувати поліцію / свою політичну силу / коаліцію / владу / Україну втретє, прикриваючи їх злочини і боронячи себе і їх від реального (а не награного міхуїлами) народного гніву?
Приклад третій.
В Україні діє багато ворожої агентури, диверсантів, зброї і так далі. В квітні 2015 року, вже в процесі становлення України як держави, була спроба створення Бесарабської республіки на Одещині. Тобто, загрози всередині країни достатньо серйозні і зовсім не применшені.
Але це не означає, що кожну історію з василем голопупенком треба списувати на “особисту помсту путіна чи кадирова”. Але це не означає, що можна просто так прикривати законні дії (чи беззаконня) СБУ у вилученні якогось обладнання для майнінгу біткоїнів, стандартною історією про “фінансування бойовиків Донбасу”.
Це хтось спеціально підриває довіру до спецслужб? Виставляє спецслужби на посміховисько такими заявами? Це хтось спеціально применшує рівень загроз і висміює цілком реальні загрози?
Я до чого веду…
Веду до того, що зовсім скоро вибори, визначальні вибори не тільки для цієї влади, а й для існування України як держави (принаймні в таких кордонах, принаймні унітарної країни). На цих виборах питання безпеки, порядку, законності буде одним з ключових запитів виборців.
І боюся я, що люди, які розпродали армію в 2007-му, які казали тримати танки в боксах, бо не треба тривожити путіна, і “нєвєбєнні шпіони”-сбушники, які пишуть листи до містера віце-президента*****, які просрали всі документи в 2014-му і чуть не просрали Бесарабську республіку, всі ті, хто влаштовував бунти за гроші бені та курченка і проривав кордони, будуть нам розказувати, як вони забезпечать нашу безпеку і порядок в країні.
А що продемонструє влада у відповідь? Напевне, покаже, як обриган 2 роки водив стадо проплачених баранів по Києву, як купка ідіотів громить суд, прориває державний кордон України (і їм нічого за це) і інші приклади “порядку”.
