Про журналістів і принципи
А знаєте, чому я вважаю українську журналістику самою уродською групою людей на планеті Земля?
Ні, не тому, що українська журналістика, в переважній більшості, складається з примітивних долб..ів, які здатні хіба що перепощувати новини з ворожих, свинячих сайтів та копіювати замовні матеріали і фейкову соціологію.
Ні, не тому, що українська журналістика скотилася в шизу і психічно здорові представники цієї професії є виключенням з загального правила.
І навіть не тому, що українська журналістика живе по-старому, як за януковича.
А тому, що в будь-яку професію, будь-яку групу людей об’єднують спільні принципи, переступати через які не можна. Переступання через ці принципи веде до того, що людини зрікаються, виключають з групи, з професії, з нею ніхто не буде мати справи.
Навіть в ІГІЛі є ці принципи і їх дотримуються.
А тут бл* *ань приїжджає на передову, знімає і викладає в інтернеті позиції військових, що може привести до десятків чи сотень людських жертв… і яку реакцію серед журналістів ми бачимо?
Ми бачимо засудження? Ми бачимо відречення від цієї істоти?
Ні бл*! “Громадське шоковане необгрунтованими звинуваченнями”….
Горіти в пеклі.. – це щастя для авторів такої заяви.
Немає в мене слів. Просто плюю вам в *бальніки, безпринципні тварі.
