У Києві відкрили Мартиролог загиблих у боях за незалежність (фото, відео)
Міністр культури України Євген Нищук взяв участь у презентації нового мультимедійного проекту Національного музею історії України у Другій світовій війні «Мартиролог загиблих у боях за незалежність і територіальну цілісність України на східних теренах», а також передачі Музею артефактів війни.
На церемонію презентації завітали ветерани війни, учасники бойових дій на Сході України, члени родин загиблих та волонтери.
Розпочинаючи захід, Генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Іван Ковальчук наголосив, що на колектив музею нині покладена важлива місія – збирати та зберігати артефакти в пам’ять про загиблих захисників жахливої війни, яка зараз точиться на Сході України.
«Три роки тому наш колектив взяв на себе обов’язок збирати артефакти цієї страшної війни. Сьогодні ми зробили все для того, щоб створити мартиролог в пам’ять про загиблих захисників, які полягли в цій страшній трагедії за цілісність нашої держави . Більше 3 тисяч наших бійців згадано в цьому мартиролозі… Я дуже прошу усіх вас оберігати це сакральне місце», – сказав Іван Ковальчук.
«Сьогодні ми вклоняємося тим, хто гідно виконав свій патріотичний та героїчний обов’язок перед Україною, захищаючи всіх нас. Переконаний, що наш Меморіал і всі ми зможемо зробити все для того, щоб це місце стало кращим, в пам’ять про наших загиблих Героїв».
Мультимедійну проекцію розмістили під склепінням Московської брами ХVІІІ століття, яка свого часу була південним в’їздом до Печерської фортеці. Саме звідти в ХХІ столітті прийшла до України війна, яка день за днем забирає життя наших співгромадян. Тому саме це місце є символічним і тут розміщено тисячі імен і портретів загиблих за свободу України.
«Дуже важко добирати слова. Дуже символічно, що проходячи під брамою ми мусимо схиляти голову, немов входячи до церкви. Приходячи до храму ми пишемо імена тих, кого просимо згадати. Це теж імена та прізвища, ті лики і ті портрети, перед якими ми маємо вклонятися, в очі яких ми маємо вдивлятись. Ми не маємо права дозволити нівелювати героїзм кожного з тих славних Героїв, хто поклав життя за свободу і цілісність нашої держави», – сказав під час свого виступу Міністр культури України Євген Нищук.
«Наші зустрічі є дуже болючими, але ми завжди є родиною в цій єдності, з якою приймаємо біль і утверджуємося, що нам треба рухатись далі, що не можна опускати руки. Треба вірити в те, що саме в ім’я та пам’ять Героїв, які вже на небеса, ми маємо здобути перемогу нашій державі, відстояти гідність нашого народу».
У рамках проекту, одним із перших віддали шану полеглим бійці батальйону оперативного призначення (резервний батальйон) імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького. Бійці передали до Національного музею історії України у Другій світовій війні легковий автомобіль пікап («Крокодил»), відомий як один із перших волонтерських авто для фронту. Навесні 2014 р. під Слов’янськ його доставили волонтери Ф.О.Н.Д.у Діани Макарової. «Крокодил» разом із бійцями пройшов нелегкий шлях найгарячішими точками Сходу України. Він став легендою в зоні АТО, а нині стане музейним експонатом – промовистим свідком і очевидцем подій.
Генерал-майор Збройних сил України Ігор Гордійчук, під час свого виступу перед побратимами наголосив на важливості єдності в цей непростий час.
«Надзвичайно важливо все, що ми робимо спільно з вами. Важливо і те, що ми маємо силу продовжувати боротьбу за нашу волю, за нашу незалежність. Але головне – що ми зберігаємо пам’ять, адже поки ми пам’ятаємо, доти є наше майбутнє. Ми обов’язково маємо здобути перемогу, не лише фізично, а й морально. Ми маємо все робити для того, щоб народ України бачив, що не зважаючи на високу ціну, ми продовжуємо нашу боротьбу, і що хлопці та дівчата, які віддали свої життя – зробили святу справу. Цією жертовністю вони надихнули нас та майбутнє покоління, що все таки той світлий день – нашої повної перемоги – вже близько», – відзначив Ігор Гордійчук.
«Ми спільно працюємо по всіх напрямках – військовому, політичному, економічному, дипломатичному – і чітко усвідомлюємо, що треба продовжувати цю боротьбу, що не можна зупинятись на півдороги. Ми маємо пам’ятати помилки минулого і докладати зусиль, щоб наступне покоління зробило те, що наші пращури не змогли закінчити. Ми це зробимо і за них, і за нас, щоб майбутні покоління були жили в мирі».
