Казка закінчилася
Мені тут часто стали траплятися ремства професійних журналістів опозиційної спрямованості, мовляв, Порох натравив на них армію БОТів, ЛОМів та інших жужар – навіть Янук такого не робив!
Про що мені це говорить?
1. Сталося те, про що медіа-експерти говорили давно, відомі ЗМІ стали відчувати конкуренцію з боку блогерів. Так само як інтернет-ЗМІ захоплено ховають нині ЗМІ паперові, так само блогери нині садять на бетон м’яким місцем інтернет-ЗМІ. Ласкаво прошу в нову реальність.
2. Панове професійні журналісти опозиційного спрямування, певно, вперше стикнулися з ситуацією, коли їхні тексти стали проходити певний аудит. Їм було ду-у-у-уже зручно працювати в системі “свій-чужий”, коли влада апріорі була проросійська, читай – ворожа (Кучма, ПроФФесор), або роздушена критикою, і тому можна було бути або за нашу опозицію, або за ненашу (за Ющенка). Будь-яка критика того що написано за нашу опозицію, сприймалася тоді як підігрування ворогам. Нині – не так. Все що пишуть панове опозиційні журнналісти, порохоботами розбирається до кісток – і з’ясовується, що чимало їхньої писанини написано на пересмикуваннях, маніпуляціях, неточностях перекладу, а то й просто на незнанні теми розмови. Так давно було – і на це нарешті звернули увагу. Згоден. Неприємно, коли ще вчора все сказане тобою читач сприймав як істину в останній інстанції, а сьогодні ставить питання і знаходить в в твоїй писанині неточності і наклепи у вигляді версій. Правда?
3. Панове професійні журналісти опозиційного спрямування чомусь сильнно полюбили термінологію російських політтехнологів. ЛОМ – термін не український, це “лідєр общєствєннава мнєнія”. “Жужара” – це робоча бджола, термін запозичений з серіалу що транслювався у Росії, але не був трансльований в Україні. З чого б така любов до російської термінології. а панове патріоти-оппозиціонери?
4. Панове професійні журналісти опозиційного спрямування баннально брешуть. Боти і тролі на соцмережах, форумах, чатах, тощо існують останні десять років, так точно. Чому ж панів журналістів-опозиціонерів так нервують саме порохоботи? Та от тому. Бо казка – закінчилася. Бо той, факт що спільнота айтишників, менеджерів, спеціалістів-фралансерів та домогосподарок, що висловлюють свою думку в соцмережах – не дають панам професійним журналістам опозиційного спрямування маніпулювати свідомістю мас задля їхніх цілей і зводять всі їхні потуги на фарс, сам собою говорить – панове професійні журналісти опозиційного спрямування нині мишей не ловлять. В роботі – халтурять. Настроїв суспільства – не відчувають. Достукатися до настроїв співгромадян вони не здатні.
Бо інакше чому їх так нервує наявність спільноти порохоботів? Де ми – де вони? Які можливості у нас – і які у них? Які ресурси, зв’язки…
Хіба ми для них конкуренти? Але ж, ремствують!…
PS Френди, вибачте, дайджест зрадатижня_перемогатижня зроблю завтра – стільки роботи навалило, що оце тільки зараз підняв голову на кілька хвилин і знову уходю вкалувати. Я ж, соррі, крім отут писати, ще й працювати мушу, гроші зароблять на себе і сім’ю. Я ж фізично не можу займатися тільки писанням на ФБ.
Я ж не професійний журналіст опозиційного спрямування.
