Санкції на часі. 04-05.12.2024

Володимир Омелян

Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 04.12.2024.

1. Криза неплатежів накриває російську економіку.

– Частка російських компаній, які затримують виплати постачальникам і контрагентам, зросла в усіх категоріях бізнесу — від малого до великого.
– Рівень прострочень наближається до рекордних показників. У третьому кварталі великий і середній бізнес затримував 19% платежів, малий — майже 25%.
– Основними причинами є складнощі з перекредитуванням через високі відсоткові ставки, дефіцит ліквідності в ланцюгах поставок і зниження платоспроможності кінцевих покупців.

2. В росії зростає заборгованість споживачів за електроенергію: з січня по вересень вона збільшилася на 7% і досягла 344,9 млрд рублів.

– Розмір прострочень терміном на місяць і більше зріс на 10% і склав 219 млрд рублів.
– Основний обсяг боргів припадає на житлово-комунальне господарство — 142,5 млрд рублів (41,3%). Це заборгованість населення та бюджетних організацій (шкіл, дитячих садків тощо).
– Також спостерігається зростання боргів промислових підприємств.
– Проблема боргів за електроенергію має багаторічний характер. Особливо складно стягувати борги з бюджетних організацій, які не можна відключити від електропостачання.

3. Росіянам виставили рекордну за 10 років суму за податкові порушення.

– Федеральна податкова служба (ФПС) за десять місяців 2024 року нарахувала громадянам і бізнесу 783 млрд руб (7.47 млрд дол) у вигляді пені та штрафів. Це рекордна за останні 10 років сума, яка в 2,5 раза більша за показник за аналогічний період 2023 року (2,8 млрд дол).
– Згідно з даними ФПС, основна частина цієї суми склалася за рахунок пені, яку нараховують за кожен день прострочення, а решта припала на штрафи.
– Також посилилися затримки у сплаті податків експортерами, яким стає все важче повертати валютну виручку.
– Збільшення обсягу податкових штрафів і пені – результат кампанії держави з підвищення збирання податків до російського бюджету.

4. Китай призупинив постачання до росії станків, електроніки та товарів із металу.

– З 1 грудня Китай запровадив посилений контроль за експортом товарів подвійного призначення.
– Це призвело до зупинки постачання до росії електроніки, металевих виробів, газового та мінерального обладнання – від станків до посуду.
– Новий список включає 10 категорій продукції, серед яких токсини, аерокосмічна техніка та інші товари.
– Загалом документ охоплює тисячі найменувань на 140 сторінках і вимагає спеціальних ліцензій для експорту, а також інформації про кінцевого споживача.
– Обмеження насамперед викликані торговими конфліктами між Китаєм і США.
– Китайські виробники та російські компанії припинили постачання, щоб з’ясувати, як застосовувати нові правила.
– Через це затримується виконання державних замовлень і контракти, зокрема постачання металевої фурнітури, сувенірів і обладнання.

5. Продажі автомобілів у росії впали на 30% за місяць.

– Після підвищення утилізаційного збору у листопаді кількість виданих електронних паспортів на транспортні засоби (ЕПТС) скоротилася вдвічі порівняно з жовтнем.
– У листопаді оформлено менше 150 тисяч ЕПТС на нові транспортні засоби, тоді як у жовтні було видано близько 300 тисяч, а у вересні — майже 350 тисяч.
– З усіх оформлених у листопаді паспортів 52% припадають на імпортну техніку, а 48% — на вироблену в росії. Для порівняння, у листопаді 2023 року видано близько 240 тисяч ЕПТС.
– Все це вказує на складну ситуацію на ринку, зокрема через підвищення утилізаційного збору, високі кредитні ставки та девальвацію рубля, що спричиняє падіння попиту на автомобілі.

6. Російський “АвтоВАЗ” розглядає можливість скорочення виробничого плану на 2025 рік, затвердженого в листопаді на рівні 500 тис. автомобілів.

– Це рішення пов’язане зі значним зниженням продажів на автомобільному ринку у листопаді, що, за прогнозами компанії, продовжиться і в грудні.
– У середині листопада “АвтоВАЗ” оголосив про наміри виробити у 2025 році 500 тис. автомобілів, зберігши обсяги виробництва на рівні поточного року.
– Прогнозують, що ринок легкових автомобілів і легких комерційних транспортних засобів (LCV) у росії в грудні складе не більше 125-130 тис. одиниць. У листопаді, за даними Мінпромторгу, ринок становив 134,2 тис. автомобілів.

7. У жовтні росія збільшила поставки заліза та сталі до Туреччини до максимального рівня з травня.

– Загальна вартість експорту цих металів склала $218,6 млн, що на 4% більше, ніж у вересні.
– Окрім металів, зросли й продажі виробів із них — на 37,2% у місячному вираженні до $32,4 млн. Закупівлі російського алюмінію Туреччиною досягли $82,2 млн, що на чверть більше, ніж у вересні, і також стало максимальним показником із травня.
– Експорт російської міді до Туреччини зріс у 2,6 рази до $52,6 млн, а нікелю — у 4 рази до $1,9 млн. росія стала другим за величиною постачальником заліза і сталі до Туреччини, поступившись Китаю ($346,2 млн).
– У поставках алюмінію росія також зайняла друге місце після Індії ($91,4 млн).
– Водночас у жовтні Всесвітня асоціація сталі зафіксувала ознаки негативної кон’юнктури на світовому ринку.
– Загальне виробництво сталі у 71 країні світу за дев’ять місяців скоротилося на 1,9%, у росії — на 5,5% до 54 млн тонн.
– У рф на ринок впливають висока облікова ставка та скорочення пільгових іпотечних програм, і аналітики не очікують покращення ситуації в найближчий рік.

8. Південна Корея в жовтні імпортувала максимальний обсяг російського алюмінію з 2012 року.

– Корея у жовтні імпортувала російського алюмінію на $96,5 млн, що стало максимальним місячним значенням із червня 2012 року. У червні 2012 року імпорт алюмінію становив приблизно $117 млн.
– При цьому в березні 2024 року показник досяг $91,5 млн. За 10 місяців 2024 року росія поставила до Південної Кореї цього металу на $700,5 млн, тоді як за весь 2023 показник був на рівні $700,6 млн.
– До жовтня 2024 року з постачання алюмінію до Південної Кореї перше місце посідає Китай ($1,5 млрд), друге – Австралія ($980 млн), на третьому – росія ($700,5 млн), далі йдуть США ($664 млн) та Індія ( $517 млн).

9. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт звернувся до США з проханням не поширювати санкції на платежі за газ через Газпромбанк.

– Угорська сторона зазначила, що санкції не застосовуються до деяких російських банків під час проведення платежів за постачання урану до США.
– “Я повідомив держсекретаря США, що ми подали запит до відповідних американських органів, щоб для Газпромбанку було зроблено виключення із санкцій щодо платежів за природний газ”, — сказав Сійярто.
– Санкції проти Газпромбанку та ще кількох десятків російських банків були введені Міністерством фінансів США 21 листопада.
– Угорщина, яка значною мірою залежить від постачання російського газу, продовжує наполягати на важливості забезпечення виключень для критично важливих енергетичних платежів.

10. Уряд Норвегії має дозволити суверенному фонду багатства продавати частину російських активів, якщо це стане можливим, завершивши заморожування, яке триває з 2022 року, заявив центральний банк, який управляє фондом.

– Міністерство фінансів Норвегії припинило всі операції з російськими активами після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Фонду заборонено продавати активи контрагентам, які перебувають під санкціями США чи ЄС.
– Станом на кінець 2021 року російські авуари фонду оцінювалися приблизно в 3 мільярди доларів, але з тих пір вартість різко впала після глобального списання російських активів з початку війни в Україні.
– Вартість російського портфеля акцій фонду на кінець червня цього року оцінювалася лише в 1,5 мільярда крон ($135 мільйонів), йдеться в листі центрального банку до міністерства фінансів.
– Він має інвестиції в 49 російських компаній, показали дані фонду, з найбільшими частками в Сбербанку, Лукойлі і Газпромі.
– Крім того, фонд зберігає російські рублі на суму близько 3,2 мільярда крон на своєму депозитарному рахунку Citibank в Російському національному розрахунковому депозитарії (НРД), що складається з дивідендів, отриманих за період з лютого 2022 року.
– Норвезький фонд також вирішив вилучити свої активи у компанії Evraz, яка може бути пов’язана з постачанням сталі для російської оборонної промисловості.
– Російська влада заявила, що продаж активів можливий лише за дозволом урядової комісії, навіть якщо активи будуть продаватися іноземним покупцям.

 

Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 05.12.2024.

1. Росія стала світовим лідером за відтоком капіталу в $1 трлн за 25 років.

– За даними Центробанку рф за останні 25 років росія втратила понад $1 трильйон через відтік капіталу.
– У період з 2000 до 2021 року приватний сектор вивіз з країни $803,9 мільярда. Найбільші втрати були зафіксовані у 2014 році ($152,1 млрд) та 2008 році ($133,8 млрд).
– Чистий приплив капіталу спостерігався лише двічі — у 2006 і 2007 роках.
– З початком війни проти України ЦБ припинив публікувати дані про відтік капіталу, однак експерти оцінили втрати у $253 мільярди за перші півтора року бойових дій.
– Попри спроби переорієнтувати економіку на Схід після розриву відносин із Заходом, нові інвестиції так і не надійшли.
– За 2023 рік та першу половину 2024 року прямі іноземні інвестиції в реальний сектор скоротилися майже на 30% — з $442 мільярдів до $318 мільярдів, згідно з даними Центробанку рф.

2. Російські підприємства починають відчувати серйозні наслідки війни.

– За останні шість місяців індекс російських акцій IMOEX впав майже на третину, а кількість корпоративних банкрутств зростає. Центральний банк росії підняв ключову ставку до 21%, що різко підвищило вартість кредитів. Санкції США і ЄС обвалили рубль і підняли вартість імпорту.
– Загострюється і дефіцит робочої сили, рівень безробіття знизився до 2,3%, оскільки військова промисловість забирає значну частину трудових ресурсів.
– Головна проблема для бізнесу – високі витрати на кредити. Близько половини корпоративних боргів мають плаваючі ставки, що зробило їх дуже дорогими.
– Це змусило багато компаній відкладати платежі постачальникам.
– Російська залізниця, одна з найбільших держкомпаній, вже оголосила про плани скорочення інвестицій. Союз торгових центрів звернувся до уряду за допомогою, попереджаючи, що без пільгових кредитів і реструктуризації боргів близько 200 торгових центрів ризикують збанкрутувати.
– Ціни на сировину продовжують зростати, терміни постачання комплектуючих затягуються, а підприємства стикаються зі складнощами в пошуку працівників.
– Уряд планує підвищити податок на прибуток із 20% до 25%, що створить додаткове навантаження на компанії.
– У технологічному секторі компанії страждають через дефіцит напівпровідників та відтік кадрів, що гальмує розвиток інновацій, зокрема штучного інтелекту.
– Економічні проблеми посилюються через зміну умов ведення бізнесу. Втрата прав власності і залежність від підтримки влади стали звичними.
– Багато компаній змушені миритися із затримками платежів і браком коштів, тоді як ресурси Кремля на підтримку економіки і фінансування війни вичерпуються.

3. У листопаді доходи росії від продажу нафти скоротилися на 21% у порівнянні з минулим роком через падіння цін на нафту марки Urals.

– Міністерство фінансів росії розрахувало рівень податку за місяць на основі ціни 64,72 долара за барель Urals — основної експортної суміші країни — нижче ніж 81,69 долара рік тому.
– Загальні доходи від нафти та газу знизилися на 17%, до 801,7 млрд рублів. Це може ускладнити фінансування війни в Україні, оскільки військові витрати залишаються пріоритетом.
– Ціни на нафту, нижчі за 60 доларів за барель, становлять ризик для російської економіки, тоді як альянс ОПЕК+ обговорює подальші дії для стабілізації ринку.

4. У росію запрошуватимуть програмістів із Індії через кадровий голод.

– Один з найбільших російських маркетплейсів Ozon збирається найняти кілька сотень розробників програмного забезпечення (ПЗ) та інших IT-фахівців в Індії.
– Зокрема, компанія шукає агентства для допомоги в оформленні та доставці нових співробітників із Індії.
– В рамках контракту необхідно оформити квитки для 150-300 індійських фахівців, які будуть переміщатися в росію групами по 10-15 осіб на місяць.

5. росія значно скоротила плани щодо випуску двигунів для літаків SSJ-100, МС-21 та Ту-214.

– Замість 192 одиниць двигунів, як планувалося раніше, у найближчі два роки буде випущено лише 128. Це випливає з документації Мінпромторгу рф.
– Зокрема, у 2025 році заплановано виробництво 24 двигунів (шести ПД-8, семи ПД-14 і 11 ПС-90), а у 2026 році — 104 одиниці.
– Проте у 2024 році Об’єднана двигунобудівна корпорація мала випустити 12 двигунів ПД-14, але змогла зібрати лише два.
– Сертифікація двигуна ПД-8 ще не завершена.
– Це скорочення обмежить випуск нових літаків. До кінця 2026 року очікується виробництво лише 25 SSJ-New та 17 МС-21, за умови дотримання скоригованих планів.

6. Ціни на труни в росії з початку війни злетіли на 74%.

– Стрімке зростання цін на труни почалося в перші місяці вторгнення в Україну: за лютий-серпень 2022 року їх виготовлення подорожчало на 12%, або 548 рублів.
– Нове зростання похоронної інфляції відбулося невдовзі після оголошення мобілізації: якщо у вересні 2022 року одна труна коштувала 4 998 рублів, то в лютому 2023-го вже 6 669 рублів, тобто на 33% дорожче.
– Загалом, за 2022 рік труни подорожчали на 48%, за 2023-й – майже на 12%, а за 9 місяців 2024-го – ще на 10%.

7. Мінфін США ввів санкції проти п’яти фізичних і п’яти юридичних осіб, пов’язаних із мережею компаній TGR Group.

– Як стверджує американське відомство, ця міжнародна мережа допомагала російським елітам обходити санкції, використовуючи цифрові активи, зокрема стейблкоїни, забезпечені доларами США.
– Серед юридичних осіб у списку зазначені Pullman Global Solutions (США), Siam Expert Trading Company Limited (Таїланд), TGR Corporate Concierge (Велика Британія), TGR DWC (ОАЕ) та TGR Partners, яка має офіси в Москві, Лондоні, Сінгапурі та Ризі.
– Мінфін США також заявив, що TGR Group залучала інші компанії, зокрема Smart Group, яку очолює громадянка росії, що вже перебуває під санкціями.

8. Румунія звинуватила росію у втручанні в президентські вибори.

– Національна рада безпеки країни оприлюднила дані, що свідчать про масштабну кампанію, спрямовану на підтримку проросійського кандидата Келіна Джорджеску.
– Розвідка заявила про понад 85 тисяч кібератак на виборчу систему, які мали на меті зміну даних і виведення інфраструктури з ладу. Кампанія, організована через платформи TikTok, Telegram і Discord, використовувала анонімізацію та іноземні ресурси.
– Водночас Джорджеску не задекларував витрат на свою кампанію. TikTok видалив низку акаунтів, які просували кандидата, лише після першого туру виборів, а його відео не позначалися як політична реклама.
– На думку румунських спецслужб, масштаби втручання свідчать про залучення державного ресурсу.

9. Китай запровадив санкції проти 13 американських військових компаній у відповідь на постачання зброї Тайваню та транзит президента Тайваню Лай Чін Те через територію США.

– Це стало реакцією на угоду, згідно з якою США планують продати Тайваню запасні частини та технічну підтримку для літаків F-16 і радарів на суму 385 мільйонів доларів. Пекін вважає це порушенням свого суверенітету та територіальної цілісності.
– Санкції поширюються на такі компанії, як Teledyne Brown Engineering Inc, BRINC Drones Inc, Shield AI Inc, а також Raytheon, BAE Systems, United Technologies та інші.
– Шість керівників цих компаній також потрапили під санкції: їхні активи в Китаї будуть заморожені, а їм заборонено в’їзд до країни.
– Китай також заборонив своїм організаціям і громадянам вести будь-які справи із санкціонованими компаніями чи особами.

10. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що росія є найбільшою загрозою безпеці країни та залишатиметься такою в найближчій перспективі.

– Виступаючи у Бундестазі, він зазначив, що росія перелаштувала свою економіку на воєнні рейки, випускаючи щороку від 1 000 до 1 500 танків.
– Це удвічі більше, ніж загальна кількість танків у п’яти найбільших європейських країнах.
– Пісторіус наголосив на необхідності врахування цієї загрози в оборонній політиці Німеччини та Європи.

11. Генсек НАТО Марк Рютте звинуватив росію в наданні допомоги Північній Кореї для розвитку ядерної та ракетної програм в обмін на зброю, боєприпаси та військову підтримку.

– Він підкреслив, що така співпраця загрожує дестабілізацією на Корейському півострові, сусіднім країнам і навіть території США.
– Рютте також зазначив, що зростаюча кооперація між росією, Китаєм, Іраном та КНДР підсилює ризики глобальної нестабільності, адже конфлікти, які мали б вирішуватися політичними шляхами, ускладнюються через таку підтримку.

Автор