ДПС запланувала відразу дві «реформи»
Лонгрід, але дуже важливий.
До питання реалізації Національної стратегії доходів України (НСД) податкова підійшла «з козирів», бо посилення фіскального тиску не тільки на бізнес, а й на всіх громадян почалося.
ДПС запланувала відразу дві «реформи»:
▪️ ініціювала законодавчі зміни щодо отримання доступу до банківської таємниці,
▪️ обмежує надання сервісних функцій для платників податків у громадах.
Щодо доступу до банківської таємниці
Пам’ятаєте пункт у НСД про те, що податкова служба отримає доступ до даних про банківські рахунки українців?
На початку року він наробив багато шуму в пресі, але в Мінфіні заспокоїли: ЦЕ СТАНЕТЬСЯ після вжиття дієвих заходів, спрямованих на ВІДНОВЛЕННЯ ДОВІРИ ДО РОБОТИ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ (що, до речі, прямо вказано в НСД).
І всі заспокоїлися, бо про якісь кроки, що спонукали б до збільшення рівня довіри платників до дій податкової, наразі не йдеться.
Заспокоїлися всі, крім самої ДПС, яка ВЖЕ хоче отримувати від банків і НБУ на свої запити інформацію щодо операцій за рахунками конкретної юридичної особи, ФОП або звичайного громадянина за певний проміжок часу з зазначенням контрагентів і призначень платежів.
І, найголовніше, такі дані податківці мають намір отримувати про клієнтів банків, які не є суб’єктами відповідних податкових перевірок.
Тобто про всіх.
Нацбанк ці пропозиції опрацював і дійшов висновку, що норми Податкового кодексу дають податківцям достатньо підстав для отримання необхідних даних, а за рішенням суду податкові органи можуть отримати доступ до інформації у значно більшому обсязі, ніж пропонує ДПС.
Тільки для цього їй потрібно навести обґрунтування щодо доцільності та наявності підстав для отримання такої інформації.
Крім того, розширення чинних законодавчих вимог щодо розкриття банківської таємниці Нацбанком без належної потреби може стати кроком назад у питанні імплементації законодавства ЄС.
Особисто я про пропозиції ДПС, які розглядаються в податковому комітеті для подальшого внесення на розгляд парламенту, дізналася з листа НБУ.
Щодо обмеження сервісних функцій
Податкова вирішила «укрупнитися» за рахунок скорочення мережі податкових інспекцій та підрозділів із обслуговування платників податків у громадах. Йдеться передусім про ЦОПи — центри обслуговування платників (назва говорить сама за себе). Наприклад, у столиці, де мешкає найбільше платників, їх планують залишити 3 з 10.
Є в НСД пункт про «проведення функціонального обстеження ДПС та її територіальних органів… з метою оптимізації штатної чисельності».
Але висновок який: функції з обслуговування платників податковій не потрібні? А як же довіра?!
Як загалом суспільство, якому щойно підвищили податки, має сприймати такі ініціативи?
