«Повстання пейджерів»
Олександр Коваленко / Обозреватель
Спецслужби Ізраїлю провели у Лівані блискучу операцію з нейтралізації тисяч бойовиків терористичної організації “Хезболла” у Лівані та Сирії. На тлі цього заговорили про ризики нової великої війни на Близькому Сході, яка навіть може перерости у Третю світову. Але чи так це, і чого слід очікувати найближчим часом від нестабільного близькосхідного регіону?
Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи “Інформаційний спротив”.
У 2023 році, коли Ізраїль оголосив про неминучість наземної операції в секторі Газа у відповідь на влаштовану ХАМАС 7 жовтня в південному Ізраїлі різанину, яка отримала назву “Повінь Аль-Акси”, багато експертів також прогнозували неминучу велику війну. Але жодних передумов тому, а саме концентрації необхідних для масштабної загальновійськової операції проти Ізраїлю сил і засобів, у регіоні не спостерігалося.
Тоді всі побоювання початку великої війни на Близькому Сході через операцію ЦАХАЛ “Залізні мечі” я коментував заявою “Талібану”: “Ми хоч би зараз підтримали ХАМАС, але нам далеко йти…”. Так і сталося. ЦАХАЛ стерли із землі сектор Гази, знекровили ХАМАС, а за підсумком нічого, крім виступу пропалестинських сил у Європі та США, зокрема фінансово та інформаційно стимульованих Іраном, не сталося.
Потім 14 квітня 2024 року Іран завдав комбінованого ракетного і дронового удару по Ізраїлю як відповідь на ліквідацію 1 квітня в будівлі іранського консульства в Дамаску бригадного генерала Мохаммада Рези Захеді, старшого командувача силами “Кудс” Корпусу вартових ісламської революції.
Комбінований удар від 14 квітня за своєю ефективністю можна було сміливо називати таким, що провалився, але сам факт вкотре порушив песимістично налаштованих експертів, які побачили в цьому передумову великої війни.
Я вкотре звернув увагу, що з обох боків немає проявів підготовки до великої загальновійськової операції, – Іран з Ізраїлем лише обміняються дистанційними ударами і не більше. Тобто йтиметься не про велику війну, а про дистанційну, що ми й мали змогу спостерігати.
Прострочена “відплата”
31 липня ізраїльські спецпризначенці ліквідували лідера ХАМАС Ісмаїла Ханію та старшого командира “Хезболли” Фуада Шукра, на що Іран відповів множинною мультиплікацією та погрозами стерти Єрусалим і Тель-Авів з лиця землі. Ворожі й рішучі тиради Тегерана вкотре підбурили адептів великої війни на Близькому Сході, які заговорили про неминучість, що наближається, для Ізраїлю і всього регіону.
Але “відплата” так і не настала ні через тиждень після ліквідації Ісмаїла Ханії та Фуада Шукри, ні через два тижні, ні через місяць, ні через… Так, власне, тисячі поранених терористів “Хезболли”, розкиданих по всьому Лівану, вже це повинно стати приводом для нової “відплати” – з урахуванням простроченої за Ханію та Шукра.
“Хезболла” на стежці війни
У результаті “повстання пейджерів” у Лівані (без початку загальновійськової операції) Ізраїль миттєво вивів із боєздатного стану понад 10% угруповання “Хезболла”. Тобто ізраїльські танки ще навіть не перетнули ліванський кордон, а “Хезболла” протягом доби вже зазнала найвідчутніших втрат за весь час свого існування.
Наступного дня вибухи в Лівані продовжилися, але при цьому до гурій бравих хезболлят несли вже не тільки пейджери, а й рації, автомагнітоли, мобільні телефони, різноманітна номенклатура електроніки. Серед ліванців відчувається паніка, адже не знаєш, який із приладів повсякденного вжитку може стати потенційною бомбою.
Водночас біля кордону з Ліваном накопичуються підрозділи ЦАХАЛ, а підрозділи 98-ї дивізії були розгорнуті на Голанських висотах. Сьогодні вранці вздовж південного кордону з Ліваном розпочалася артилерійська підготовка прориву та робота ударних гелікоптерів по об’єктах “Хезболли”.
Але адепти великої війни на Близькому Сході зараз вже не так голосно заявляють про те, що настає “епічна битва”, а навпаки – здебільшого притихли й сидять тихіше води, нижче трави. Чи це пов’язано з тим, що багато хто з них теж користується пейджерами, або з тим, що, очевидно, антиізраїльська коаліція не готова воювати з Ізраїлем за жодних обставин.
Коли ХАМАС влаштували 7 жовтня в південному Ізраїлі різанину, багато хто говорив про крах “Моссада” та ЦАХАЛ. Коли почалася операція “Залізні мечі”, я особисто говорив про те, що вона не триватиме довше кількох місяців, і був впевнений у дуже швидкому перетворенні сектора Гази на велике футбольне поле – буферну зону безпеки, а коли операція перевалила за пів року активних дій у міських умовах, то засумнівався у боєздатності ЦАХАЛ загалом.
Так, у мене багато зауважень щодо дій ЦАХАЛ у секторі Гази, а операція “Залізні мечі” не найкраща серед визначних операцій ізраїльської армії. Але річ у тому, що, навіть будучи не в найкращій формі, станом на зараз “Моссад” та ЦАХАЛ на голову і навіть вище перевершують антиізраїльську коаліцію.
Антисеміти та ізраїлефоби ні на що більше, окрім як на тиражування дешевих 3D-мультиків та запуск на відстані примітивних засобів ураження, нездатні. Військовий потенціал країн мусульманського світу, що протистоять Ізраїлю, потенційно набагато слабші, вони менш консолідовані та рішучі, ніж Ізраїль. На словах – Єрусалим у ядерний попіл, а на ділі…
І це робить ЦАХАЛ та “Моссад” зараз настільки ефективними, і саме з цієї причини жодної “великої війни” на Близькому Сході не буде.
А що буде?
Буде розширення “буферної зони безпеки Ізраїлю. Вчора ця зона була створена за рахунок території сектора Гази, сьогодні почне створюватися за рахунок південних районів Лівану.
Не погрожуйте Ізраїлю знищенням, адже на ваших погрозах він стане лише сильнішим і більшим. Більшим – у територіальному вимірі, створюючи для себе нові зони безпеки.
І хто спробує заперечити право Ізраїлю на самозахист?
The New York Times, яка поговорила з 12 нинішніми та колишніми співробітниками Міноборони та розвідки Ізраїлю, розповідає, як готувалася операція. Співрозмовники газети описують її як «складну та тривалу», а саме видання називає її «сучасним троянським конем».
ABC: Ізраїль 15 років готував операцію з підриву пейджерів у Лівані
Ізраїль протягом 15 років планував операцію із підриву пейджерів у Лівані. Це робили через підставні компанії.
Колаж: ЗМІ країни-окупанта
