Санкції на часі. 29.08.2024
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 29.08.2024.
1. російські регіони зіткнулися з найсильнішим з початку війни уповільненням економіки.
– Економіка російських регіонів влітку 2024 року почала різко сповільнюватися.
– Індекс регіональної економічної активності (РЕА), який розраховується на основі даних із промвиробництва, будівництва та торгівлі, у червні знизився з 75,4 до 65,3 пунктів.
– Поточне значення індексу стало найнижчим з березня 2023 року, а його падіння – на 10,1 пункту за місяць – виявилося рекордним з перших місяців війни (у квітні 2022 року РАЕ втратив 21 пункт).
– Масштаби гальмування економіки регіонів рф увійшли до топу за 20 років доступної статистики.
– Більше падіння індекс РЕА переживав лише тричі: під час пандемії (на 34,4 пункту), після санкцій за Крим наприкінці 2014 року (на 18 пунктів) та одразу після вторгнення в Україну.
– Уповільнення економічної активності у червні найбільш помітне у будівництві. Крім того, страждають російські регіони, де під удар санкцій потрапили великі сировинні експортери.
– Далекосхідний федеральний округ (ДФО) скотився в рецесію: там індекс РЕА впав до 49,1 пунктів. Це може бути пов’язано з тим, що є складнощі у компаній нафтогазового сектора та вугільного сектора.
2. російський центробанк прогнозує падіння імпорту в 2024 році.
– російський імпорт впаде в 2024 році через проблеми з транскордонними платежами і логістичними труднощами, пов’язаними із західними санкціями.
– російські компанії та чиновники скаржаться на затримки в транзакціях з Китаєм протягом декількох місяців після того, як його банки стали більш обережними і посилили комплаєнс у відповідь на погрози Заходу застосувати вторинні санкції за співпрацю з росією.
– Дані також вказують на перегрів економіки, що змусило центральний банк підвищити облікову ставку на 200 базисних пунктів до 18% у липні, що є найвищим рівнем за останні два роки.
3. За два роки європейський експорт до рф скоротився на 59%, імпорт — на 87%.
– За оцінками Євростату, дефіцит у торгівлі Євросоюзу з росією у другому кварталі 2024 року склав €0,2 млрд проти пікових €45,8 млрд у квітні-червні 2022-го.
– Деталізована статистика поставок підтверджує подальше стиснення двосторонньої торгівлі, у тому числі за найбільш чутливими категоріями товарів.
– ЄС продовжує скорочувати як імпорт із рф нафтопродуктів, природного газу, нікелю, заліза та сталі, так і експорт до росії.
– Перерозподіл «поставок, що випали», між іншими торговими партнерами ЄС вже обернувся кратним скороченням часток росії в європейському імпорті та експорті — зараз вони оцінюються в 1,3% і 1,2%.
4. Товарообіг між росією та Південною Кореєю впав на третину через санкції.
– Товарообіг між росією та Південною Кореєю через санкційні обмеження впав на третину у першому півріччі 2024 року порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
– Тенденція до зниження товарообігу, яка розпочалася у 2023 році, триває. Згідно з корейською статистикою, з січня по липень 2024 року обсяг торгівлі зменшився на 34% і склав $6,638 млрд. Експорт із росії знизився на 35% до $3,794 млрд, а імпорт з Південної Кореї — на 32% до $2,843 млрд.
– З початку 2024 року влада Південної Кореї активно розширює експортні обмеження. У лютому список заборонених до ввезення в росію товарів поповнився 682 позиціями, що торкнулося майже половини (близько 46%) всього імпорту з Південної Кореї в грошах.
5. російський уряд засекретив статистику виробництва дизельного палива після вибуху на найбільшому НПЗ росії.
– російська влада вирішила накласти гриф «таємно» на нові дані про випуск палива в країні після серії НП на нафтобазах та нафтопереробних заводах.
– З опублікованої в середу доповіді Росстату про промислове виробництво було вилучено цифри про випуск у країні дизельного палива, мазуту, а також зрідженого пропану та бутану.
– Раніше, наприкінці травня, Росстат засекретив статистику випуску автомобільного бензину.
– Рішення засекретити ще більше даних відбулося через два дні після вибуху на Омському нафтопереробному заводі – найбільшому в росії. В результаті якого завод втратив 41% своєї потужності.
6. У нафтопроводі «Дружба» замінили нафту.
– Російським компаніям “Татнафті” та частково “Русснафті” вдалося замістити поставки ЛУКОЙЛу нафтопроводом «Дружба» до Словаччини та Угорщини, припинені з липня після введення Україною санкцій проти нафтокомпанії.
– “Татнафта” відправила до Угорщини та Словаччини по 330 тис. тонн нафти. Минулого місяця на компанію припало близько 77% та 92% російського експорту до цих країн. Обсяги, що залишилися, замістила «Русснафта».
7. Найбільший держбанк Туреччини припинив операції у рублях.
– Турецький банк Ziraat, який належить державі та посідає перше місце в країні за розміром активів, згортає операції у російських рублях.
– Ziraat без пояснення причин припинив відкривати рублеві рахунки, а клієнтам із рахунками, що діють, запропонував конвертувати російську валюту в турецькі ліри.
– Раніше в банку рублеві операції були доступні клієнтам за наявності посвідки на проживання або документа про право на роботу або навчання в Туреччині. Однак тепер у країні виникають складнощі з відкриттям рахунків у російській валюті.
– Аналогічну політику Ziraat проводять і інші державні банки Туреччини, тоді як деякі приватні кредитні організації ще продовжують відкривати рублеві рахунки.
– Операції в лірах з росією турецькі банки почали згортати після посилення санкцій американського Мінфіну, який пригрозив відключати від доларів кредитні організації по всьому світу за підтримку російського ВПК та операції з підсанкційними компаніями рф.
8. Туреччина готова відмовитися від російських систем С-400 заради нових американських винищувачів.
– Туреччина хоче придбати у США винищувачі нового покоління F-35, щоб здобути перевагу над грецькою авіацією.
– Анкара в ході переговорів про повернення до програми поставок F-35 заявила Вашингтону, що задля придбання військових літаків не активуватиме куплені у російської сторони системи ППО С-400.
– Ці комплекси Туреччина придбала у рф за $2,5 млрд, проте вони так і не були введені в експлуатацію і досі зберігаються на турецьких складах.
– У 2017 році Москва і Анкара уклали контракт на постачання систем С-400 на суму $2,5 млрд. Вашингтон прагнув завадити цій угоді і навіть виключив Туреччину із програми постачання новітніх винищувачів F-35. Однак це не допомогло: ракетні системи поставили до Туреччини влітку 2019 року.
– Весною минулого року заступник держсекретаря США Уенді Шерман заявила, що купівля С-400 Анкарою — це «давня проблема» і, «можливо, настав момент, коли ми можемо знайти спосіб, як вирішити цю проблему».
9. Євросоюз почав використовувати прибутки від заморожених російських активів, заявив голова європейської дипломатії Жозеп Боррель.
– За його словами, йдеться про суму €1,4 млрд.
– “Ми почали використовувати прибутки від заморожених російських активів. Вони вже відправлені Україні та членам ЄС, які надаватимуть через ці кошти більше зброї Україні”.
– Раніше Боррель у Брюсселі напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу підтримав рішення України щодо операції у Курській області.
– Він закликав країни Заходу зняти всі обмеження використання поставленої зброї.
10. Європейський союз продовжуватиме виконувати зобов’язання щодо забезпечення допомоги Україні за рахунок заморожених активів російського центрального банку, незважаючи на питання США.
– Угода G7 про використання доходів від заблокованих активів зіткнулася із затримками.
– Вашингтон вимагає більш жорстких гарантій, що ЄС зможе відновити санкційні заходи в умовах протидії Угорщині.
– США хочуть переконатися, що план щодо отримання Києвом кредитів на суму 50 мільярдів доларів просувається, — перш ніж звертатися за схваленням до Конгресу.
– «Ми зробимо все можливе, щоб підтримати Україну незалежно від рішень у Вашингтоні», — заявив Жозеп Боррель журналістам у Брюсселі напередодні зустрічі міністрів закордонних справ ЄС.
– План G7, розроблений на саміті у червні, передбачав надходження коштів до кінця року.
– Міністрам ЄС у Брюсселі будуть представлені два варіанти заморожування активів Кремля на тривалий термін у спробі заспокоїти США.
– Також одним із спірних моментів на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС стане потенційне зняття обмежень на зброю, здатне вражати глибоко всередині російської території. Деякі країни-члени, як і раніше, не хочуть послаблювати ці правила, посилаючись на загрозу ескалації.
– Боррель також сказав, що шукає спосіб «обійти» протидію Угорщини у розблокуванні ще 6 мільярдів євро (6,7 мільярда доларів) допомоги Україні, яка раніше обговорювалася країнами-членами.
11. Зустріч міністрів Єврозони під питанням через проросійську позицію Угорщини.
– Переговори міністрів фінансів країн Єврозони у вересні в Будапешті можуть бути скасовані через зростання гніву з приводу любові Угорщини до росії.
– Глава зустрічі, міністр фінансів Ірландії Паскаль Донохоу, вирішить до наступного тижня, відбудеться вона чи ні. Наразі зустріч запланована на 13 вересня. Один із чиновників сказав, що між столицями йдуть інтенсивні контакти, щоб оцінити, скільки міністрів розглядають можливість бойкоту незалежно від рішення Донохоу.
– Переговори між міністрами фінансів зазвичай відбуваються раз на місяць, а в країні, яка головує в ЄС за ротацією, — двічі на рік.
– Декілька чиновників, включаючи міністра фінансів Німеччини Крістіана Лінднера та його колег з Естонії, Фінляндії та Литви вже дали зрозуміти, що не будуть присутні на зустрічі.
– У липні кілька країн бойкотували зустрічі міністрів у Будапешті на знак помсти за візити Орбана.
– Європейська комісія заявила, що її високопосадовці не братимуть участі в жодній із зустрічей під час шестимісячного головування Угорщини, яке триватиме до кінця року, що викликало обурення Будапешта.
12. Уряд Іспанії наклав вето на спробу угорського консорціуму Ganz-Mávag Europe купити іспанського виробника поїздів Talgo через зв’язки з росією.
– Безпрецедентне рішення уряду Іспанії накласти вето на пропозицію про поглинання, зроблену групою, яка частково належить уряду Угорщини, з міркувань національної безпеки викликає питання про майбутнє іспанської компанії та репутацію Угорщини в міжнародній торгівлі.
– Це остання ознака того, як відносини між Угорщиною та іншими країнами ЄС погіршилися через звинувачення в тому, що уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана є проросійським.
– Іспанський уряд заблокував угоду після того, як Національний розвідувальний центр Іспанії та Міністерство національної безпеки надали свої звіти щодо пропозиції про поглинання вартістю 619 мільйонів євро.
– Хоча ці документи є секретними, міністерство економіки Іспанії у вівторок підтвердило, що угода створює «непереборні ризики для національної безпеки та громадського порядку».
– За даними іспанських ЗМІ, вето мотивовано ймовірними зв’язками між Ganz-Mávag і Москвою, а також можливістю використання технологій Talgo, які могли б полегшити транспортування російських військ в Україні та за її межами.
13. Катар запропонував купити конфіскований Німеччиною НПЗ «Роснефті».
– Катар веде переговори з урядом Німеччини про можливу купівлю частки «Роснефті» у німецькому нафтопереробному заводі в Шведті.
– Міністерство економіки Німеччини повідомило, що уряд ухвалить рішення щодо активів «Роснефті» до закінчення терміну довірчого управління 10 вересня.
– Берлін узяв завод під управління 2022 року після початку війни в Україні.
– У вересні 2022 року влада Німеччини передала Rosneft Deutschland (співвласник НПЗ) в довірче управління Федеральному мережному агентству на підставі закону про енергетичну безпеку, компанія стала першим заарештованим активом росії.
– “Роснефть” назвала “експропріацією” передачу своїх активів під контроль Федерального мережевого агентства Німеччини.
