Україна каже про стягування білоруської армії до кордону і погрожує ударом. Що це значить
Міністерство закордонних справ України ввечері 25 серпня заявило про стягування білоруських військ до кордону і закликало Мінськ негайно припинити “недружні дії”. Тон заяви налякав українців і викликав занепокоєння щодо намірів білорусів. Однак в прикордонній службі кажуть, що “ситуація контрольована”.
МЗС в своїй заяві посилається на “дані розвідувальних органів України”.
Так от, за цими даними, збройні сили Республіки Білорусь (РБ) під виглядом навчань зосереджують значну кількість особового складу в Гомельській області поблизу північних кордонів України. Орієнтовно це напрямок на Київ і Чернігів.
Сюди передислоковані зокрема сили спеціальних операцій РБ, танки, артилерія, реактивні системи залпового вогню, засоби протиповітряної оборони, інженерна техніка. Також зафіксована присутність найманців колишньої російської ПВК “Вагнер”.
Ще 10 серпня очільник Білорусі Олександр Лукашенко розпорядився відправити війська до українського кордону.
Це сталося начебто через “провокацію з українським безпілотником”, який, за інформацією Мінська, залетів на територію Могильовської області РБ і був збитий засобами ППО.
Після цього білоруський міністр оборони Віктор Хрєнін заявив, що Лукашенко як головнокомандувач збройних сил РБ віддав вказівки на посилення угруповання військ на південному напрямку “з метою реагування на будь-які можливі провокації”.
Однак військові експерти і OSINT– аналітики звернули увагу після цього, що жодного масового перекидання білоруських військ після цих слів так і не відбулося.
Білоруський опозиційний політик Павло Латушко сказав ВВС, що це була “гра з боку Лукашенка”. Він начебто хотів продемонструвати російському президенту Володимиру Путіну, що його війська вже зайняті дотриманням безпеки на кордоні з Україною і не можуть бути перекинути до Курської області РФ на допомогу збройним силам Росії.
Хоча військова допомога Кремлю прописана у воєнній доктрині Мінська.
Ще однією причиною для агресивних заяв Лукашенка, на думку експертів, могло бути бажання відтягнути частину українських резервів зі Сходу і Курщини на північний кордон.
Коли білоруські війська стануть законними цілями
Майже два тижні офіційний Київ особливо не реагував на заяви влади РБ про “стягування військ”. Навпаки, речники прикордонної служби і оперативного командування ЗСУ “Північ” казали, що жодного накопичення сил і засобів противника на північному кордоні не фіксують.
Однак в заяві МЗС від 25 серпня прямо вказано про небезпеку від дій армії РБ біля українських кордонів.
“Проведення навчань в прикордонній смузі та безпосередній близькості до об’єкта атомної енергетики, Чорнобильської АЕС, створює загрози національній безпеці України та світовій безпеці загалом”. – зазначає міністерство.
МЗС наголошує, що Україна ніколи не робила та не збирається робити жодних недружніх дій проти білоруського народу.
Водночас заявлено, що у разі порушення державного кордону України з боку Білорусі, Київ вживе “всіх необхідних заходів” у порядку реалізації гарантованого Статутом ООН права на самооборону.
“При цьому всі скупчення військ, військові обʼєкти і шляхи постачання на території Білорусі будуть законними цілями для Збройних Сил України”, – вказує МЗС.
“Закликаємо посадових осіб Республіки Білорусь не робити трагічних для власної країни помилок під тиском Москви, а її збройні сили — припинити недружні дії та відвести війська від державного кордону України на відстань, що перевищує дальність ураження наявних у РБ систем вогню”.
Навчання тероборони біля України
За декілька днів до заяви МЗС білоруське міністерство оборони виклало кадри прибуття до українського кордону державного секретаря Ради Безпеки Білорусі Олександра Вольфовича. Він вважається одним найбільш проросійських державних діяв у владі РБ.
Державний секретар проінспектував райони виконання завдань і заявив, що в Мінську “володіють геополітичною обстановкою” та “знають про наміри” української сторони.
“Наші засоби розвідки бачать усі угруповання, створені на території суміжної держави. Ми знаємо про їхні наміри, проте ми готові в разі потреби адекватно відреагувати”, – заявив Вольфович.
“Сподіватимемося, що все-таки від нашого сусіда не виходитиме якихось провокаційних дій. Тому що наша країна націлена на мир, на добрі, добросусідські відносини”.
Вже 26 серпня міноборони РБ заявило про початок “другого етапу” навчань в Гомельській області біля кордону з Україною.
Він триватиме до 6 вересня. Перевірятиметься, як вказано, ефективність роботи органів управління територіальної оборони і військкоматів.
“Мета перевірки – оцінити рівень підготовки територіальної оборони області, а також визначити ефективність роботи посадових осіб районних виконавчих комітетів та військових комісаріатів Гомельської області у питаннях формування територіальних військ та застосування сил територіальної оборони”, – сказано в заяві міністерства.
Реакція України
Українська прикордонна служба запевняє, що ситуація на кордоні з Білоруссю під контролем і небезпеки немає.
“Загалом по кордону ситуація незмінна. Сили оборони України різних складових, а це й прикордонники, й Збройні сили, Національна гвардія повністю контролюють лінію кордону. Якихось нестандартних ситуацій безпосередньо по нашому держрубежу не відмічалося”, – заявив в ефірі національного телемарафону речник відомства Андрій Демченко.
За його словами, розвідка слідкує за переміщенням білоруських військ вглибині території.
“Станом на сьогодні ми не відмічаємо ні переміщення техніки, ні переміщення особового складу. Але цей напрямок, як і раніше, залишається загрозливим, оскільки Білорусь продовжує перебувати в орбіті впливу РФ”, – наголосив пресофіцер.
Моніторинговий проєкт “Білоруські Гаюн” вказує, що угруповання військ РБ біля кордону з Україною складає близько 1100 осіб.
Це близько 2% від загальної чисельності білоруської армії станом на 2023 рік. При тому Лукашенко раніше обіцяв перекинути “майже третину” свого війська до українського кордону.
“Ця кількість сил, що перекидаються до кордону, не несе загрози для України. Також звернемо увагу, що війська розташовані на глибині до 50 кілометрів від кордону”, – вказують аналітики.
Чи варто боятись Києву
Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко загалом підтверджує цю інформацію.
“Не варто панікувати, станом на зараз всі “загрози наступу з Білорусі” виключно інформаційні, не більше. Сили оборони контролюють ситуацію”, – наголосив він.
Колишній посол України в РБ Роман Безсмертний пояснює, що армія РБ не може похвалитись ні чисельністю, ні якістю особового складу. Є також серйозні проблеми з технікою і боєприпасами.
За словами ексдипломата, ЗС Білорусі можуть виставити до 40 тис. строковиків, які можуть виконувати хіба що “обслуговуючу” роль під час бойових дій, а також до 16 тис. правоохоронців. Крім того, в армії є близько 5 тис. бійців Сил спецоперацій, які мають кращу підготовку і оснащення.
Що стосується військової техніки, то, за даними Безсмертного, Білорусь вже зараз має дефіцит справних бронетанкових машин, артилерійських боєприпасів, авіації і ракетного озброєння.
В такій ситуації основну небезпеку несуть лише білоруські диверсійно-розвідувальні групи, які періодично проникають на територію України, пояснює експерт.
“Зараз в більшості своїй Лукашенко “воює словом”. Але, попри це, північний напрямок потребує уваги, тому що Росія може використовувати цей напрямок, як було в лютому 2022-го року”, – сказав експосол ВВС Україна.
Але, якщо білоруська армія така “слабка”, а заяви Лукашенка не несуть реальної загрози, то чому тоді МЗС випустило свою заяву, наголосивши на “недружніх діях” і можливих “трагічних помилках”.
Колишній дипломат каже, що ці дії міністерства абсолютно правильні й дають українському керівництву широкий спектр дій, зокрема і превентивних, щодо північного сусіда.
“Вона (заява МЗС. – Ред.) правильна і доречна, бо закладає поліваріантність дій української сторони”, – зауважує Безсмертний.
Головне управління розвідки міноборони України заявило ВВС, що поки що не коментує ситуацію на північному кордоні і реальність загроз від білоруської армії.
Фото на заставці: ЗМІ країни-агресора
