Вісті з фронтів. 24.08.2024 (відео)
Певне доповнення до загальної інформації по Курському операційному напрямку.
В мене тут питали нещодавно, які сили та засоби командування противника може залучити для “стабілізації” ситуації на цьому напрямку, а в подальшому – для спроби вибити ЗСУ за межі власного прикордоння у Курській обл.
Тож спробуємо по можливості розібратися.
1. В першу чергу мова йде про війська (сили) “Ленинградского военного округа” (ЛВО), він же – угрупування військ (УВ) “Север”” (командувач – г-п лапин). Хто забув, нагадаю, це:
– 6-а загальновійськова армія (ЗВА) у складі 138-ї та 25-ї окремих мотострілецьких бригад (омсбр),
– 14-й армійський корпус (АК) у складі 80-ї та 200-ї омсбр,
– 44-й АК у складі 72-ї мотострілецької дивізії (мсд) та 128-ї омсбр,
– 11-й АК у складі 18-ї мсд та 7-го окремого мотострілецького полку (омсп),
– 61-а окрема бригада морської піхоти (обр МП) “Северного флота”,
– 336-я обр МП “Балтийского флота”.
Це ті з’єднання та об’єднання “ЛВО” противника, частини та підрозділи яких МОЖУТЬ з’явитися “під Курськом” у першу чергу. Хоча на практиці існує чимало проблем “поточного” характеру, які цьому заважають або суттєво обмежують можливість російського командування відповідного рівня стягнути туди вищевказані сили та засоби у “повному форматі”.
Це можуть бути задіяння основних складових елементів вказаних сил і засобів на інших операційних напрямках або значне “плече” маневра, що негативно позначиться на строках зосередження та розгортання, чи невідповідність реального стану рівня боєздатності їх тому комплексу та обсягу завдань, які росіянам доведеться вирішувати саме на Курському операційному напрямку, причому без попередньої підготовки чи значного доукомплектування о\с та ОВТ у режимі “з ходу”.
Наприклад, батальйони 200-ї омсбр, очевидно, втягнуті зараз у бої на Краматорському напрямку північніше м. Часів Яр, повністю витягнути їх звідти буде складно. Або 14-й АК, бригади якого задіяні на Придніпровському напрямку, чи 336-а обр МП, що є одним із “основних” з’єднань у смузі дії 5-ї ЗВА противника, також у цьому сенсі є “проблематичними” тощо.
Тобто очевидно, що зібрати на Курському операційному напрямку ШВИДКО якесь цільне та структуроване угрупування військ зі “штатних” військ (сил) УВ “Север”, яке буде здатне “вирішувати значні за обсягом та глибиною завдання” (наприклад, витіснити ЗСУ загалом у міжріччі Сейму та Псьолу за межи державного кордону), російське командування НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ навряд чи зможе.
Тобто наразі воно може діяти на Курському операційному напрямку такою собі “солянкою” й виключно для вирішення обмеженого кола завдань. Наприклад, утримати визначені райони та рубежі, прикрити важливі комунікації та інфраструктурні об’єкти й, загалом, спробувати завадити процесу розростання та вдосконалення українського плацдарму на Курщині.
2. Однак, явно, це дуже довго тривати не буде. Росіяни з часом почнуть туди тягнути все більше й більше військ. Вони ВЖЕ намагаються це робити. Як на мене, в подальшому, у сенсі формування та розгортання ДОДАТКОВОГО угрупування військ противника на Курському операційному напрямку, варто очікувати на певне “міжопераційне” перегрупування туди певного комплекту російських військ зі складу УВ “Запад”, “Юг” і “Восток”.
Ймовірно, мова йде про 1-у танкову армію (ТА), скоріше за все, її 47-у танкову дивізію (тд) з Куп’янського напрямку, 3-й армійський корпус (АК) у складі 6-ї мсд та 72-ї омсбр з Краматорського напрямку або навіть частини та підрозділи 35-ї ЗВА з Пологівського напрямку.
Про такий розвиток подій говорить фіксація ВЖЕ РАНІШЕ переміщених до складу УВ “Север” підрозділів 83-ї окремої десантно-штурмової бригади (одшбр), 810-ї та 155-ї обр МП, які, як то кажуть, були у російського командування “в моменті під рукою” й прибули у смугу УВ “Север” явно не для блокування української офензиви на Курському напрямку, а для нарощування зусиль у районі Вовчанська. Але, наскільки я розумію, противнику таки доведеться використати частину цих сил саме на Курському напрямку, а не для “вовчанських штурмів”.
Й знову ж таки у цьому сенсі російському командуванню буде потрібно “поламати голову” над тим, чим і як заміняти, наприклад, 47-у тд, яка, очевидно, відіграє зараз одну з ключових ролей у “прориві до Осколу”, або якось витягувати з важливого Пологівського напрямку “зайві” батальйони бригад 35-ї ЗВА тощо.
Більше того, як на мене, якщо навіть у російського командування й з’являться якісь “додаткові” війська (сили), наприклад, у результаті форсування чергового етапу мобілізаційного розгортання, то, скоріше за все, воно їх спрямує не на Курський напрямок, а у смугу свого УВ “Центр”, яке зараз активно рветься “максимально західніше” на Покровському та Торецькому напрямках (з останнім, судячи зі всього, ВЖЕ виникли певні трабли).
Ще одним МОЖЛИВИМ “кандидатом на розкуркулення” можуть стати війська (сили) УВ “Днепр”. Однак, зважаючи на нинішню стратегічну ситуацію, до цього питання російське командування, очевидно, буде підходити “максимально обережно” (воно підозрює ЗСУ у такий собі “злонамеренной” стратегічній “грі” – нібито Курська операція є великим стратегічним відволіканням уваги й примусом російського командування забрати з Південної операційної зони “излишки” їхніх військ, а самим тихцем підготувати та провести знову наступ у бік Криму та північного узбережжя Азову).
Я не буду зараз зупинятися на етимології появи цих “бредовых измышлений” у головах російського командування. Воно постійно “ударяется” в якісь екстремуми стосовно оцінки ЗСУ та їхнього командування, то взагалі відмовляючи йому в здатності до послідовного стратегічного планування, то підозрюючи у широкомасштабних “изощрённых кознях”.
Але на даному етапі росіяни, очевидно, помилилися з визначенням основного змісту українського плану стратегічної оборонної операції (по суті плану літньо-осінньої кампанії 2024 року). Й це виливається у ті вагання, що ми спостерігаємо зараз, стосовно того, де, як і В ЯКОМУ складі далі використовувати основну масу своїх резервів.
3. Ну, й власне, про самі ці резерви.
Їхній обсяг оцінюється по-різному. Я зустрічав оцінки зразу 3-х рівнів:
– до 12-15 тисяч (які можливо задіяти порівняно швидко),
– від 50-60 тисяч (загальний обсяг),
– але зустрічалась оцінка навіть у 120-150 тисяч (очевидна зрадой…бська оцінка).
Як на мене, 50-60 тисяч – максимально “близько” до реальних покажчиків (це включно зі ВСІМА категоріями, тобто й ті, які відновлюються у статусі “резервів першої черги”, й ті, які формуються та розгортаються “з нуля” тощо).
Думаю, та частина резервів, яку російське командування могло би швидко “оперативно розгорнути” у вигляді основного додатку до окремого угрупування оперативно-тактичного масштабу, якраз і складає десь “під дивізію” (до 15 тисяч о\с).
На Покровському напрямку російські війська захопили Межове, Птиче і просунулися далі на південь від населеного пункту, окупували територію на східному березі Карлівського водосховища. Просування ворога на південь і південний захід від шосе Т0511 Очеретине – Гродівка вирівняло його фронт наступу на схід і південний схід від Покровська, але водночас не дозволило створити умови для тактичного оточення українських сил. Противник намагався наступати на захід від Карлівського водосховища від Яснобродівки та Карлівки з метою оточення українських сил на схід від рубежу Гродівка – Новогродівка – Селидове, але не зміг досягти успіху одночасно з просуванням у напрямку Новогродівки та Селидового від шосе Т0511.
Російські війська просунулися до східної околиці Новогродівки, до Калинового з Птичої, продовжували наступ поблизу Воздвиженки, Зеленого Поля, Калинового, Гродівки, Миролюбівки, Новотроїцького, Новогродівки, Михайлівки, Миколаївки, Птичої та Комишівки, зменшили кількість штурмів, провели перегрупування та вранці відновили атаки вздовж дороги Карлівка – Покровськ.
Ситуація важка, противник близький перетворити свій тактичний успіх біля Очеретиного в оперативний біля Покровська.
Але над Покровськом – український прапор. На шляху ворога – 6 населених пунктів, де він так і не навчився воювати, два з них – нові Бахмут та Авдіївка. Так що легко ворогу також не буде. І дорого встане.
Ось такий День незалежності-2024.
На заставці: 56 окрема мотопіхотна Маріупольська бригада на Покровському напрямку. Фото: АрміяInform
