Перші висновки з сепаратної дипломатії Орбана
Дивовижна дипломатична активність премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана спричинила справжній землетрус в європейській (і не лише) політиці на українському треку. Якщо для багатьох ці дії стали несподіваними, то цілком очевидно, що Будапешт до них готувався давно. Саме тому сьогодні треба зробити правильні висновки з дій, до яких Орбан вже вдався, і до яких ще вдасться. Це допоможе підготуватися до наступних несподіванок.
Отже:
– План Орбана – це результати недопрацювань української сторони, адже відсутність справжнього діалогу між Києвом та Будапештом занадто затягнулася, і контактів останнім часом у авральному режимі явно не вистачило.
– Попри півроку активізованих контактів і підготовку до потенційної зустрічі з Орбаном, Зеленський так і не знайшов дієвих і переконливих аргументів, щоб якщо не переконати, то бодай змусити угорську сторону сумніватися в своїх підходах та занадтій довірі до Москви.
– У дипломатичному матчі Україна-Угорщина поки що рахунок 0:2, адже Київ не лише піддався на 11 вкрай небезпечних умов Угорщини у справах нацменшин, але й не убезпечив негативного сценарію розвитку подій у контактах Будапешта з Москвою.
– Путін скористався можливістю для представлення Заходу в особі головуючої в ЄС країни власного плану капітуляції України та припинення війни; натомість, Орбан уникнув будь-якої публічної згадки про українську «формулу миру» перед російським лідером, засудження агресивної війни.
– Для збереження принципу “нічого про Україну без України” Київ має отримати звіт за результатами розмов Орбана з Путіним і використати принаймні цю нагоду для того, щоб знайти правильні слова та аргументи для подальших дій Угорщини в інтересах України, перемоги та відповідальності агресора.
– Зупинка у Москві не стане останньою у миротворчому турне Орбана. Можна припустити бажання поговорити з Ердоганом та Сі перед приїздом до Вашингтону на ювілейний саміт НАТО й представлення лідерам Заходу результатів миротворчих зусиль. Вочевидь у США Орбан захоче звірити годинники з Трампом.
– Візити до Києва та Москви – лише початок дипломатичної кампанії Орбана, для якого не є перешкодами ані роль головування в Раді ЄС, ані підпис під Комюніке саміту миру.
Ініціативи Орбана – виклик консолідованій позиції ЄС і НАТО щодо підтримки України та ізоляції агресора. Це ще один привід активувати застосування статті 7 Лісабонського договору з метою покарання Будапешта й недопущення подібних сепаратних дій у майбутньому.
