Вісті з фронтів. 30.06.2024 (відео)
1. Спочатку про позитивне.
Цілком ймовірно, що активні наступальні дії ЗСУ на Кремінському напрямку, які до того ж принесли певний тактичний результат, напряму впливатимуть на ситуацію на Сіверському напрямку. А відтак і на загальних перспективах щодо якихось “телодвижений” противника у напрямку Слов’янськ – Краматорськ з північно-східних “румбів”, тобто його “бажань” знову прорватися до рубіжу Лиман – Ямпіль.
Просування наших передових підрозділів у Серебрянському лісництві та східніше селищ Терни і Ямполівка, по суті, поки що відкладає можливість ліквідації плацдарму ЗСУ на р. Чорний Жеребець на ділянці Макіївка – Торське принаймні найближчим часом.
Більше того, очевидно, що й рівень сталості позицій ЗСУ в районі с. Білогорівка (верхн.), на протилежному березі р. Сіверський Донець, у такому разі також зростає. Принаймні бити по наших позиціях у Білогорівці через річку з півночі противнику стане “трохи складніше” (це район о. Гниле та о. Мертвий Донець).
Як на мене, командування ворожого угрупування військ (УВ) “Запад” трохи проспало або, краще сказати, “проморгало” можливість того, що передові підрозділи ЗСУ на Лиманському напрямку можуть раптово контратакувати на цілому ряді ділянок і покращити своє тактичне положення. Й хоча здобутки ці невеликі й обмежуються тактичною зоною, але командуванню діючої на цьому напрямку 25-ї загальновійськової армії (ЗВА) противника внаслідок цього, очевидно, таки доведеться “по-новой” планувати та організовувати наступальні дії своїх передових підрозділів, якщо воно таки дійсно “хоче прорватися до Жеребця”.
Або командуванню УВ “Запад” таки доведеться зміщати свої головні зусилля на Лиманському напрямку північніше, у смугу дії 20-ї ЗВА (3-я та 144-а мотострілецькі дивізії\мсд), що, звісно, викличе необхідність перегрупування відповідних сил і засобів (наприклад, повертати “на північ” підрозділи 283-го та 254-го мотострілецьких полків\мсп 144-ї мсд) саме у цю смугу.
Так наразі принаймні половина 144-ї мсд задіяна противником у смузі 25-ї ЗВА (причому ще з часів, коли вони “рвалися” на Терни та Ямполівку). Однак, якщо російське командування таки усвідомить те, що прорив до Ч. Жеребця у смузі Терни – Ямполівка ВЖЕ став більш проблематичним ніж раніше, й виникла цілком нагальна необхідність “смещать усилия” по напрямку на Макіївку та Невське, то, цілком ймовірно, ці два полки перемістяться у смугу 3-ї мсд 20-ї ЗВА.
На даний момент такого усвідомлення, очевидно, ані командування УВ “Запад”, ані командні структури 20-ї чи 25-ї ЗВА не демонструють. Ймовірно, сприймаючи контратаки ЗСУ на цьому напрямку як “частный случай боёв местного значения”.
Більше того, у цьому контексті реальний стан передових підрозділів 164-ї та 169-ї окремих мотострілецьких бригад (омсбр), а головне, полків 67-ї мотострілецької дивізії (мсд), основної складової 25-ї армії, викликає більше запитань ніж відповідей. Принаймні 31-й та 37-ї мотострілецькі полки цієї дивізії діють на вказаних напрямках від сили лише двома своїми штатними батальйонами кожний, дивізійний 19-й танковий полк (тп) також “включається” лише час від часу.
З формальної точки зору, на Лиманському напрямку у противника розгорнуті цілком достатні сили, аби не тільки парирувати будь-які контратакуючі дії ЗСУ, а й продовжити наступ у бік р. Чорний Жеребець.
25-а загальновійськова армія має у своєму складі повноцінну мотострілецьку дивізію (мсд) – 67-у мсд (31-й, 36-й та 37-й мотострілецькі полки\мсп + 19-й танковий полк\тп) й окрім неї 3 бригади – 164-у, 169-у омсбр та 11-ї окрему танкову (отбр).
До цього тут же розгорнута частина сил (а простіше кажучи, її основні сили) 144-ї мотострілецької дивізії (мсд) зі складу 20-ї ЗВА (принаймні три її мсп – 283-й, 488-й та 254-й мсп тут) + ціла купа “специфічних” формувань штибу бригадної тактичної групи 201-ї військової бази, пари “добровольчих полків і батальйонів”.
Всієї цієї “красоти”, як то кажуть, за ідеєю, “поза очі” достатньо для продовження наступу. Але, як виявляється, насправді – не зовсім. Якщо я не помиляюся, вся ця шобла в період свого просування по дирекції Житлівка – Терни та Кремінна – Ямполівка десь кілька місяців тому понесла “выдающиеся” втрати саме в ОВТ.
Командування 25-ї ЗВА в той період намагалося “швидко й красиво” досягнути успіху, розрізавши наш плацдарм на р. Чорний Жеребець і ліквідувавши його південну частину, активно масуючи сили й засоби на окремих ділянках і застосовуючи у значній кількості бронетехніку.
Але так і не спромоглося цього добитися. Коли передові підрозділи 25-ї ЗВА та 144-їмсд 20-ї ЗВА, втрачаючи купу бронетехніки по дорозі (згадайте весняні відео з розгромами російських колон на цьому напрямку), таки доповзли до східних околиць с. Терни та с. Ямполівка , то “окончательно” вибилися з сил і були вимушені зупинитися. Й ось тепер їх саме на цьому напрямку й посунули.
Тому, як на мене, найближчим часом на Кремінському напрямку (для противника це Лиманській напрямок) його командування, ймовірно, спробує зробити дві речі:
– “Стабілізувати” ситуацію східніше с. Терни та с. Ямполівка, а також у Серебрянському лісництві (по напрямку на пляж “Хрящ” і Кемпінг на о. Линеве). Це може відбуватися у будь-якому форматі – спробі відбити втрачені позиції, підсиленні оборони на вказаних напрямках, вводу у бій додаткових сил і засобів тощо.
– Й, цілком ймовірно, перенесе свої основні зусилля на напрямки Нововодяне – Макіївка, Площанка – Макіївка, а також Червонопопівка – Невське. Іншими словами, спробує ліквідувати не південну, а північну частину нашого плацдарму на р. Чорний Жеребець.
Повторюся, це моє ДОПУЩЕННЯ, а не аксіома. Так би мовити, оціночне судження. Я можу цілком і помилятися щодо можливих варіантів рішень командування противника.
2. Тепер про “не зовсім” позитивне. Про Торецький напрямок у світлі подій на Покровському напрямку.
Протягом кількох крайніх діб (можемо казати про ТИЖДЕНЬ) передові підрозділи противника (ймовірно, зі складу мотострілецьких полків територіальних військ\мсп ТрВ, які оперативно підпорядковані 132-ї окремій мотострілецькій бригаді \омсбр 1-го армійського корпусу\АК), а також поки не ідентифіковані нами підрозділи зі складу цього ж об’єднання (цілком можливо, задіяний 109-й стрілецький полк цього АК) розпочали активні (у сенсі, наступальні) дії по напрямках:
– Майорськ – Північне,
– Майорськ – Залізне,
– східна частина Південне – Північне.
Внаслідок чого спромоглися досягнути успіху в тактичній зоні оборони ЗСУ, вклинившись у неї на глибину до 2.6 км і по фронту – до 5.6 км. Причому, схоже, що у південній частині цього вклинення противник зустрів мінімальний спротив, образно кажучи, “проїхавшись” по дорозі північніше отвалів через наші передові позиції (причому навіть на супутникових знімках там видно облаштований опорний пункт) і заїхавши у с. Південне прямо по вул. Леніна та вул. Красна аж до вул. Харківська та трохи не доїхавши до Соціального містечка.
Що все це означає? Й чому саме зараз противник активізувався на Торецькому напрямку? Давайте по порядку.
Як на мене, це означає спробу реалізувати дуже схожий “сценарій” прориву у місто угрупування військ (УВ) противника “Юг”, який воно спробувало нещодавно “на м. Часів Яр”, але тепер у смузі УВ “Центр” і по відношенню до м. Торецьк.
І наскільки я розумію, у випадку з м. Торецьк поки противник зі складу УВ “Центр” діє цілком успішно, на відміну від своїх “колег” у районі м. Часів Яр з УВ “Юг”, причому, очевидно, суттєво меншими силами.
У зв’язку з цими подіями виникає цілком логічне запитання. А чому саме у загальній дирекції “схід-захід”, по суті “в лоб”, замість класичних дій на обхід і охоплення?
Відповідь банальна та очевидна. Тому що на даний момент противник не спромігся створити попередні умови для проведення класичної операції “на оточення”. Південний фас (фланг, якщо вам так більше подобається) сформований лише частково (противник НЕ вийшов на рубіж Суха Балка – Нью-Йорк), а північний (ага, той самий, який з боку м. Часів Яр) взагалі “застряг”. І, відповідно, що залишається?
Правильно, спрямувати головні зусилля УВ “Центр” саме “у бік Покровська” та дороги, яка поєднує це місто з Костянтинівкою й заодно таки вийти на р. Вовча.
А в Торецьк спробувати прорватися зі сходу, чого, очевидно, наше командування, дуже ймовірно, взагалі не очікувало (вважаючи своїх опонентів людьми тверезомислячими), або прогавило момент, коли російське командування вирішило “рішати проблему Торецька” іншим шляхом, ніж замислювалося “изначально”.
І в результаті маємо те, що маємо.
Чому саме зараз? Також зрозуміло.
Час піджимає, червень закінчується, а попередніх умов для “красивой операции на окружение Торецка” противнику створити не вдалося. Тому, щоб у кінцевому рахунку не зірвати всі задуми, плани та графіки літньо-осінньої кампанії 2024-го року в частині, що стосується цього напрямку, очевидно, командування противника й поспішило організувати “прорыв в Торецк”, сподіваючись на раптовість та “нетривіальність” такого рішення, й поки виявилося у цих своїх розрахунках правим.
Підсумовуючи…
На мою упереджену та суб’єктивну думку, на Торецькому напрямку ПОКИ ЩО ми маємо справу з такою собі спробою противника з розряду “как пойдёт” (до речі, доволі частий метод російського командування “прощупывать” систему оборони ЗСУ на тому чи іншому напряму). Але поки на Торецькому напрямку “йде” у нього доволі успішно, однак я дуже сумніваюсь, що російське командування, загалом, таки всерйоз розглядає “штурм с востока” Торецька як, власне, основний.
Тому фланги, фланги й ще раз фланги.
У цьому сенсі я би відслідковував, куди саме “зосередяться” основні сили 27-ї мотострілецької дивізії (мсд) противника.
Фото: 42 ОМБр
