Продовження серіалу «Особливості закупівель Міноборони»
Чому росте курс долара? Яке це має відношення до серіалу «Особливості закупівель в Міністерстві оборони»?
Нехай вибачать мене відомі досвідчені економісти та фінансисти, але писати цю статтю я буду дуже простими словами.
Почнемо. Влаштовуйтеся зручніше.
Серія перша. Проводимо лікнеп. Чому росте або падає курс валюти. Макроекономіка для чайників.
Оскільки Україна є країною з економікою, яка розвивається, а не країною з розвинутою економікою, її внутрішня грошова одиниця гривня – це субстанція, яка залежить як від внутрішніх процесів, економічних політик, так досить сильно вона повʼязана з зовнішніми чинниками. Ми не є країною, яка виготовляє товари з високою доданою вартістю. Ми є досі сировинним придатком.
Ми вивозили сталь – завозили автомобілі. Вивозили насіння соняшника – завозили олію. Тобто 2 основні галузі, які приносили нашій країні валюту, майже вмерли.
Про прокат сталі напевно всі знають. Про труднощі вивезення зерна також.
Курс долара, по суті, – це співвідношення валюти, яка заходить у країну за експортну продукцію і виходить із країни як оплата за імпортну продукцію. Тобто це платіжний баланс. Як тільки вихід валюти перевищує надходження валюти в країну, долар починає рости (девальваційний процес). Якщо експорт перевищує імпорт, курс долара починає падати (ревальваційний процес).
Тут все зрозуміло? Тоді йдемо далі.
Серія друга. А до чого тут Збройні сили України?
Нехай вибачать мене військові, але їх потреби і забезпечення – це мікроекономічні процеси.
Якщо відійти від думки, яку функцію виконують ЗСУ, то ЗСУ – це величезний на сьогоднішній день субʼєкт господарювання і величезний замовник товарів, робіт, послуг.
ЗСУ замовляє їжу, пальне, одяг, взуття, медичні вироби, машини, пікапи, тягачі, ракети, снаряди всіх калібрів, дрони, тепловізори, всього не перелічиш. ЗСУ споживає величезний обсяг товарів, робіт, послуг. Певно, на сьогоднішній день це самий великий замовник у країні. Окрім того, термін життя будь-чого на нулях дуже короткий. Самі розумієте, чому.
Серія третя. Так в чому проблема з замовленнями ЗСУ?
Україна не виробляє все, що потрібно нашій армії. Багато чого ми змушені імпортувати. Тобто виводити валюту за кордон. Це в основному стосується зброї, снарядів різних калібрів, комплектуючих і всього, що повʼязано з летальною зброєю.
В цьому випадку вивід валюти за кордон є виправданим. Це наша з вами безпека, це втримання лінії фронту, це війна, на якій треба і стримувати противника зброєю, і наступати без зброї неможливо.
Але.
Серія четверта. Локалізація виробництв та Made in Ukraine.
В ідеалі було б, щоб все, що використовується під час війни, виготовлялося в Україні. Це робочі місця, це зростання валового внутрішнього продукту, це податки, які потім йдуть знову ж на ту саму війну. Це підтримка економіки та її зростання, бо споживання дуже велике та безперебійне, і зараз може йти тільки в бік збільшення. Може, ми колись доживемо до того моменту, коли все, що потрібне для захисту нашої країни та для відповіді на акти агресії на нашу країну, буде виготовлятися в Україні. В ідеалі ще й експортувати зброю як товар з великою доданою вартістю.
Але.
Якщо в Україні є виробники того, що споживає армія, то абсолютно логічним було б закуповувати це все в Україні. В 2023 році колегіальним органом МО, до складу якого я входила, кваліфікаційні вимоги до постачальників були прописані таким чином, що вийти на торги могли тільки українські виробники. А ще хотілось би зазначити, що українські виробники навчені ще з далекого 2015 року виготовляти все згідно з технічними умовами та 375-м наказом із прийомки.
Це виключає прийняття «курток Резнікова».
Як показала практика, ні Туреччина, ні Китай не дотягують до наших вимог по ТУ, або не доброчесні імпортери везуть свідомо «гівно». А потім демпінгують на торгах.
Серія пʼята. Так що з курсом долара?
Тут я можу абсолютно чітко сказати. Якщо ми як країна загалом і Міністерство оборони зокрема будемо закуповувати за межами нашої країни те, що ми можемо виготовляти на території нашої країни.
То ми будемо красти. Так, я спеціально так написала.
Ми будемо красти у нашої економіки.
Ми будемо красти зростання ВВП.
Ми будемо красти податки.
Ми будемо красти робочі місця.
Ми будемо красти у кожного з нас на девальвації долара.
Але.
Ми будемо допомагати економіці Туреччини та Китаю.
Чи правильно це? Відповідь ви бачите на табло в пунктах обміну валют.
* * *
Дуже важливий сезон під назвою «Так, гроші є, давайте їх освоювати».
Серія перша «Юридичний лікнеп».
З січня 2024 року, згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», 10 % податку на доходи фізичних осіб, які сплачують військові частини, лишаються на потреби військових частин. Розпорядником бюджетних коштів є Міністерство оборони, яке перераховує кошти на Командування сил логістики. Ті, в свою чергу, перераховують на військові частини.
Тут можу лише додати, що сума таких коштів дуже суттєва та складає не мільйони, а мільярди гривень. Такий собі ще один бюджетик Міністерства оборони. Що в умовах обмеженості бюджетних коштів та зовнішньої економічної допомоги є досить суттєвим для ЗСУ.
Тут все зрозуміло? Йдемо далі.
Серія друга «І як військові частини освоюють такі кошти?».
В бригадах (військових частинах), що мають навчену людину (уповноважену особу), яка вміє та знає, як здійснювати такі закупівлі, бригада (військова частина) має майже все і дрони, і пікапи, і тягачі, і навіть деякі види зброї.
Деякі активно воюючі бригади (військові частини) освоюють кошти дуже швидко, що зрозуміло, і просять дофінансування. І в цьому випадку треба зазначити, що таку опцію як перекидка коштів із бригади на бригаду треба передбачити, над чим ми і працюємо.
Тут хотілось би зазначити, що на базі Національного університету оборони України на замовлення Міністерства оборони та Проєкту реформи оборонних закупівель за підтримки уряду Великобританії активно проводиться навчання уповноважених осіб.
Серія третя «Так в чому проблема?».
Проблема дуже проста. Вона називається відповідальність уповноваженої особи та командира за закупівлю.
Умовно кажучи, якщо одна уповноважена особа купила дрон за умовних 1000 гривень, а інша військова частина купить такий дрон за 1005 гривень, то до уповноваженої особи з часом прийдуть абсолютно всі правоохоронні органи, та почнуться кримінальні справи.
Люди елементарно бояться здійснювати такі закупівлі, що гальмує процес освоєння коштів, і, на жаль, багато коштів лишаються не освоєними. А волонтери з язиками на плечах бігають шукають кошти, щоб задовольнити запити військових частин.
Серія четверта «А чи є рішення цієї проблеми?».
Так, дійсно, частково є. На платформі ProZorro є Prozorro Market – Державний онлайн-магазин товарів. Закупівлі через Prozorro Market завжди ефективніші порівняно з іншими закупівлями:
1. Завжди вище конкуренція, більше пропозицій, тому ціна майже завжди менше у порівнянні з іншими закупівлями.
2. Менше трудовитрат і часових витрат для організації конкурентних закупівель. Замовник розміщує запит по вже сформованих технічних вимогах і отримує пропозиції від постачальників, які акредитовані в маркеті.
3. Це швидше – в середньому для замовників в сфері оборони середні/мінімальні строки проведення закупівель:
спрощена – 24/9 днів;
відкриті торги з особливостями – 24/14 дні;
Prozorro Market – 11/3 дні.
Серія пʼята, не повірите, але під назвою «Оптимістична».
Міністерство оборони спільно з Міністерством економіки, ДУ «Професійні закупівлі» та Проєктом оборонних закупівель домовилися провести аналіз закупівель військових частин, виділити самі топові позиції та розширити каталог Prozorro Market.
Це робить закупівлі уповноваженими особами більше безпечними, прозорими та зрозумілими.
Тому гайда освоювати бюджетні кошти самими бригадами.
З надією на краще.
Колаж: “Гречка”
