Доступ до пального нині – питання виживання

Петро Порошенко

Сьогодні спостерігаємо, як влада під прикриттям євроінтеграційних заходів проводить законопроєкт, що може дискредитувати курс України на ЄС.

Так, Верховною Радою розглядається законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку, і зокрема йдеться про підвищення акцизу на пальне — бензин, дизель, газ.

У своїх документах розробники посилаються на норми Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, якою дійсно передбачена поступова адаптація законодавства. Але. Саме щодо Директиви Ради No 2003/96/ЄС від 27.10.2003 року про реструктуризацію системи Співтовариства щодо оподаткування енергопродуктів та електроенергіі‌, яка і встановлює мінімальні ставки акцизу в Європі і на яку йде посилання у всіх супровідних документах, не визначено чітких термінів імплементації. Більше того, розуміючи важливість ціни енергопродуктів для розвитку економіки, розуміючи всі можливі наслідки необґрунтованого і швидкого підняття вартості пального, саме ця Директива з усього переліку отримала «мʼякий» графік впровадження.

Супровідні документи до законопроєкту містять лише дані про збільшення бюджетних надходжень — і жодних розрахунків про вплив цього кроку на економіку загалом. Які інфляційні ризики? Адже ми всі розуміємо, що за підвищенням вартості пального підвищяться всі ціни. Як це вплине на купівельну спроможність населення? Який вплив на бізнес?

В умовах турбоекономії електроенергії, коли бізнес фактично вимушений шукати альтернативи для забезпечення безперебійного функціонування, і часто це — використання дизельних та бензинових генераторів, підняття вартості на енергоресурси виглядає як свідомий крок до знищення малих та середніх підприємств. Який влив на обороноспроможність країни це матиме? Адже наша армія потребує колосальних обсягів пального, щоб боронити та звільняти наші території від ворога.

Зрештою, як це вплине на захист навколишнього середовища та енергоефективність — це те, від чого має залежати насправді графік імплементації положень Директиви. Більше того, запропонована законопроєктом ставка акцизу на скраплений газ та інші гази навіть більша, ніж встановлена Директивою. Отже під прикриттям популярного напряму євроінтеграції, який підтримується більшістю населення України, зараз намагаються провести такі зміни, що стосуватимуться кожного українця, але відштовхнуть від Європи через свої наслідки. Несвідома (або свідома?) дискредитація стратегічного курсу України до ЄС. Довідково: Додаток ХХХVIII до Глави 4 Оподаткування Розділу V «Економічне і галузеве співробітництво» визначає терміни наближення законодавства України до законодавства ЄС.

Для Директиви про реструктуризацію системи Співтовариства щодо оподаткування енергопродуктів та електроенергіі‌ визначено такий графік: положення Директиви мають бути впроваджені поступово, виходячи із майбутніх потреб України у сфері захисту навколишнього середовища та енергоефективності, якими вони можуть бути, зокрема у результаті міжнародних переговорів після 2012 року щодо зміни клімату.


Ростислав Павленко

Гуркіт генераторів знову став звичною частиною життя – і, на жаль, буде такою ще довго. Генератори здебільшого дизельні чи бензинові.

Доступ до пального – нині питання виживання.

А уряд просуває підвищення акцизів на пальне, що вже штовхає ціни вгору. Притому посилається на… “вимоги ЄС”, точніше, Директиву Ради No 2003/96/ЄС.

Але лукавлять.

Ця Директива, як і інші, обов’язкова для членів ЄС. Для України набуття ними обов’язковості визначається Угодою про асоціацію з відповідними Додатками.

Так от. Конкретно ця Директива має дуже “м’який” порядок імплементації:

“Положення Директиви мають бути впроваджені поступово, виходячи із майбутніх потреб України у сфері захисту навколишнього середовища та енергоефективності, якими вони можуть бути, зокрема у результаті міжнародних переговорів після 2012 року щодо зміни клімату”

(на ілюстрації виділено кольором) – Додаток ХХVIII до Глави 4 “Оподаткування” Розділу V «Економічне і галузеве співробітництво» Угоди про асоціацію.

Тож «я питаю одне: я питаю “Навіщо?» ©.

Це така спроба дискредитації вступу до ЄС рівно перед початком переговорів про цей самий вступ?

Автори
,