Ціна некомпетентних експериментів

Роман Донік

Дивлюся, служконародна соцмережева полководиця вже почала нову кампанію проти керівництва ЗСУ. Всі міньйони, всі погані, все гірше ніж було, ситуація критична.

Ай-яй-яй, всі, крім Зеленського і Мар’яни, погані, бо хтось змінив Залужного на Сирського і підкинув новий керівний склад.

Хто б міг подумати, що управляти військами під час війни так складно, що волею-неволею всі це роблять приблизно однаково, за правилами війни та обстановки з урахуванням переважаючих сил противника, а не так, як загадала собі Безугла. Кнопки “зробити всім заїбісь” знову не вийшло. Навіть карти паперові залишились.

Коли людина лізе в тему, в якій вона зовсім дупля не ріже, під час війни, вносячи хаос, деморалізацію та дезорганізацію, це погано. Коли це робить депутат, причому послідовно і неодноразово за підтримки ОП, це тхне..

До того ж саме Безугла зробила все, щоб підірвати довіру до ЗСУ, щоб почати критиканство керівництва ЗСУ та зірвати мобілізацію. Вона сіяла зневіру, причому оперувала гаслами “за все хороше”, не маючи уяви про суть предмету. Так буває. Даннінг Крюгер посміхається.

Я не хочу зараз оперувати фантазіями. Але є речі, в яких Мар’яна пиздить. Тупо.

Наприклад, командувач Сухопутних військ не створює за своїм бажанням нові бригади. Це за межами повноважень Павлюка. Кожна військова частина створюється за директивною міністра оборони. І рішення про «створити якомога більше нових бригад» приймається зазвичай на ставці. Бо їх ще треба чимось озброювати. Потім – міністр-ГК-КСВ. Тому тут як би взагалі спизділа на голубому глазу.

З приводу підготовки…

Сказати, що особисто нам стало простіше, – ні. Були розірвані всі зв’язки. На їх відновлення потрібен час. Чи стало складніше – так. Бо крім всього змінилася обстановка і на фронті, і з призовом. Не можна оцінювати щось, не враховуючи перемінні.

Центр зараз зупинився в розвитку, бо в нас немає можливості збільшувати кількість інструкторів, відбираючи кандидатів із бойових бригад. Надіюсь, тимчасово.

В центрі зараз акцент не на відновленні боєздатності підрозділів, а на БЗВП (базова загальновійськова підготовка). Бо стало приходити більше людей. Багато з “відношеннями”/рекомендаційними листами. Працюють рекрутери з кількох бригад, за розпорядженням НГШ. Центр не знизив рівень підготовки, хоча нам зараз, піздець, як складно. Не ходять рекрути в наряди. Вчаться.

І саме Павлюк дуже прискіпливо ставиться до підготовки особового складу. Якщо люди “випадають” із процесу через хворобу, вони будуть донавчатися додатковий термін. Це узгоджено особисто з Павлюком. Щоб не було прогалин в матеріалі. Повне розуміння.

За ці кілька місяців не було жодного питання по підготовці людей, в якому б Павлюк не пішов на зустріч.

Була ситуація, коли нам задвоїли задачу і нарізали в два рази більше людей, ніж очікувалося. Питання вирішилось протягом одного дня саме Сирським і Павлюком. Бо одна задача була від КСВ, друга від НГШ.

В принципі, вся дурість, яка виникає від особливо ретивих підлеглих, нейтралізується саме Павлюком або Сирським, якщо це вище компетенції СВ. Бо підлеглі не з місяця прилетіли, а були в основному на тих же посадах.

І програму навчання протидії та реагування на дрони в піхотних порядках ми вимушені обговорювати з Павлюком та Сирським, бо вертикаль підготовки як не працювала, так і не працює. І це не їх вина.

Так, є певні проблеми з оперативністю. Так, є проблеми, які викликані пробуксовками. Так, центр раніше був на задачах головнокомандувача, а зараз всі намагаються влізти “порулити” і набрати собі якихось балів – “дивіться, які молодці”.

Саме погане, що це не вина Сирського або Павлюка. Як би не хотілося покидатися гнилими помідорами.

Це наслідки дій тих людей, які вирішили прийняти певні радикальні міри. Без урахування наслідків.

Але це те, про що я казав, коли Безугла почала атакувати Залужного. Це все було прогнозовано. Кожна зміна керівника на будь-якому рівні – це хаос в певний час. Не буває по-іншому. І про це треба було думати раніше.

Зараз Безугла намагається внести розкол між рядовим і середнім керівним складом ЗСУ та керівниками. Зараз вона починає торпедувати тих, хто тільки почав по суті “володіти ситуацією”. Для чого?

Знову зміна, знову хаос, знову півроку порвані зв’язки та напрацювання? Яка ціль у служки народу? Тримати ЗСУ в постійному стані кадрових змін із паралічем?

Закон про мобілізацію затягували саме служки в ВР. Відповідальність за те, що ми запізнилися з підготовкою особового складу та створенням резервів, – це відповідальність ВР. Критиканством вдарили по словах Залужного про необхідність мобілізації, а через пів року повернулися до тих же вимог. Тільки деморалізувавши суспільство, посіявши зневіру у людей.

Україна платить дуже високу ціну за експерименти людей, які вирішили (не маючи жодних підстав), що вони дохуя фахівці у військовій справі та війні.

 

Колаж: Букви

Автор