Санкції на часі. 18.05.2024
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 18.05.2024.
1. Єдиний НПЗ на Чорноморському узбережжі росії знову зупинився через удар України.
– Нафтопереробний завод «Роснефти» у Туапсе, який входить до десятки найбільших в росіі та є єдиним НПЗ на чорноморському узбережжі росії, знову зупинив роботу.
– Після атаки українських безпілотників на заводі продуктивністю 12 млн тонн нафти на рік виникла пожежа, після якої підприємство припинило переробку сировини.
– На Туапсинському НПЗ було пошкоджено установку з виробництва зріджених вуглеводневих газів (ЗВГ). Наприкінці січня цього року Туапсинський НПЗ вже зупиняв переробку нафти після атаки БПЛА, внаслідок якої постраждала єдина на заводі установка первинної переробки.
– На ремонт НПЗ «Роснафти» пішло близько трьох місяців: він відновив роботу лише на початку травня.
2. Сі Цзіньпін знову відмовив Путіну у новому контракті на російський газ.
– Путіну під час візиту до Китаю знову не вдалося домогтися підписання контракту на додаткові поставки російського газу і будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.
– Ще навесні 2023 року путін пропонував Китаю наростити закупівлі газу до 100 млрд. кубометрів на рік, а також стверджував, що проєкт нової труби знаходиться «високою мірою готовності».
– З нової поїздки путін знову повернувся з порожніми руками. Сі Цзіньпін не згадав російського газу в заяві за підсумками переговорів.
– У спільній декларації «про поглиблення відносин всеосяжного партнерства» йдеться лише про те, що росія та Китай готові «розвивати співпрацю» в галузі «природного газу» і при цьому наголошується, що воно має здійснюватися «на ринковій основі».
3. У росії суд заарештував активи італійського банку Unicredit за позовом пов’язаної з «Газпромом» компанії.
– Арбітражний суд Санкт-Петербурга наклав арешт на російські активи італійського банку Unicredit за позовом оператора комплексу з переробки та зрідження природного газу в Усть-Лузі – компанії Русхімальянс.
– Під забезпечувальні заходи потрапили майно Юнікредитбанку в межах суми 462,7 мільйона євро.
– Unicredit Bank був одним із банків-гарантів за контрактом на будівництво газопереробного заводу з німецькою Linde, який був розірваний через західні санкції.
4. Російські виробники йогуртів і сирів втратили ключову імпортну сировину.
– Закордонні власники датської компанії Chr. Hansen, одного з найбільших виробників заквасок, вирішили припинити постачання сировини до росії. Діяльність буде повністю припинено до кінця року.
– Chr. Hansen – найбільший постачальник заквасок для молокопереробних комбінатів. Компанія займає 45% ринку.
– У березні 2022 року Chr. Hansen заявляла, що не планує залишати росію і продовжить постачання інгредієнтів харчовим підприємствам. “Компанія виходить з того, що інгредієнти використовуються в повсякденних продуктах харчування і вони не стануть предметом санкцій на імпорт/експорт”, – йшлося у заяві.
– 80–90% усіх заквасок, які використовуються в росії, — імпортні. Крім Chr. Hansen, росія купує їх у французької Danisco, голландської DSM та італійських Sacco та Biochem.
– Відхід з ринку Chr. Hansen може створити серйозні проблеми російським виробникам молочної продукції.
5. В Європейському Союзі з 19 травня набуває чинності законодавство, яке передбачає карну відповідальність за порушення санкцій ЄС або за допомогу в їх обході.
– Така інформація оприлюднена на сайті Європейської комісії. До порушень, які можуть потягнути за собою карне правове переслідування, належить неспроможність заморозити відповідні фінансові активи, порушення заборони на подорожі або ембарго на постачання зброї.
– До цього ж переліку дій, що кваліфікуються як карний злочин, включено надання заборонених або обмежених економічних і фінансових послуг, виведення грошових активів, що підлягають заморожуванню, на користь «третьої сторони», надання хибної інформації щодо фондів, які мають бути заблоковані.
– Цими ж правовими нормами встановлюються спільні базові стандарти для покарань і стягнень для фізичних та юридичних осіб в усіх країнах-членах.
– Така координація карних заходів, за задумом, дозволить закрити існуючи «прогалини» у законодавстві та посилити стримуючий ефект для тих, хто хотів би порушити санкції ЄС.
– Країни-члени зобов’язані інтегрувати нові правові положення щодо відповідальності за порушення санкцій ЄС в національне законодавство до 20 травня 2025 року.
6. Сполучені Штати переглядають заборону на постачання російських алмазів після заперечень із боку африканських країн, індійських огранювачів і нью-йоркських ювелірів.
– Пакет санкцій, узгоджений у грудні, що включає заборону на весь Європейський Союз, є одним із найбільших потрясінь у галузі за останні десятиліття.
– Представник адміністрації Байдена заявив, що зобов’язання запровадити механізм відстеження до 1 вересня стосується Європейського союзу, а не Сполучених Штатів, пославшись на формулювання, яке міститься у заяві лідерів країн «G7», прийнятій у грудні.
– «Ми повинні врахувати занепокоєння африканських партнерів та африканських виробників, взяти до уваги партнерів з Індії та ОАЕ… і переконатися, що ми також можемо зробити це придатним для американської промисловості», – наголосив чиновник зі США.
7. Конгрес США взявся за санкції проти Росатому.
– Готуються санкції проти Росатому, його дочірніх фірм та іноземних компаній, які беруть участь у будівництві реакторів за російськими технологіями по всьому світу.
– Комітет Палати представників США з міжнародних відносин підтримав запровадження пакета санкцій проти російської державної корпорації Росатом та персональних санкцій проти осіб, які створюють загрозу безпеці на окупованій росіянами Запорізькій АЕС.
– Підтримка комітету – перший етап для ухвалення законопроєктів. Наступним кроком має стати їх розгляд Палатою представників Конгресу США.
– Конгресмени вважають, що законопроєкти мають покласти край “залежності США від атомної енергетики російської федерації, зокрема Росатому, з огляду на неспровоковану російську агресію проти України”. Пропонується замінити російських постачальників виробниками зі США та країн-союзників, а також обмежити доступ уряду росії до доходів через запровадження санкцій та експортного контролю проти Росатому.
– У разі схвалення законопроєктів буде введено санкції проти Росатому, його дочірніх фірм та іноземних компаній, які беруть участь у будівництві реакторів за російськими технологіями по всьому світу.
8. Після початку війни в Україні багато країн стали незалежними від нафти і газу з росії – але не від урану.
– На початку війни російський ядерний гігант «Росатом» домінував на світовому ринку: майже половина світових потужностей зі збагачення урану перебувала в росії, і, за даними уряду США, частка росіян на ринку, як і раніше, становить 44 відсотки.
– У ЄС зв’язки з російським ядерним конгломератом ідуть ще далі, ніж у США. До Європи продовжують постачати не лише збагачений уран.
– На території ЄС працює безліч реакторів радянської чи російської конструкції: чотири в Угорщині, два в Болгарії, шість у Чехії, п’ять у Словаччині та два у Фінляндії.
– Для цих реакторів ВВЕР потрібні спеціальні гексагональні паливні елементи, більшість з яких постачаються дочірньою компанією Росатома – ТВЕЛ.
– Така залежність від російської державної компанії перешкоджає запровадженню санкцій з боку ЄС. Для цього буде потрібно одноголосне рішення.
– Росатом почав будувати в Угорщині два нові реактори влітку 2022 року, у той час, коли війна в Україні вирувала вже кілька місяців. З урахуванням позиції Угорщини, санкції ЄС проти російської атомної промисловості навряд чи будуть реалістичними.
